Література

1. Бедрій Я.І. Охорона праці. - К.: ЦУЛ, 2002. - С. 68 -71,130-133.

2. Гандзюк М.П. Основи охорони праці. - К.: "Каравела", 2003. -С. 194-196.

3. Грибан В.Г. Охорона праці. - К.: "Центр учбової літератури", 2011. - С. 155, 157 - 158.

4. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2002. - С. 133 - 136, 183 - 184.

Тема 8. Основи виробничої безпеки

При вивченні теми необхідно звернути увагу на те, коли з'являється напруга кроку та дотику, якою повинна бути поведінка людини, що попала під їх дію струму та як позбавитися цих загроз, а також на те яким чином забезпе­чується безпечна експлуатація електроустановок.

План

1. Напруга кроку та дотику.

2. Безпечна експлуатація електроустановок: електро-захисті засоби та заходи.

42 Основи охорони праці

Питання 1. Напруга кроку та дотику

Сила струму, що проходить через тіло людини, є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини. Розрізняють три основні порогові значення сили струму:

• порогів відчутний струм - найменше значення електрич­ного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення;

• пороговий невідпускаючий струм - найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, у якій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;

• порогів фібриляційний (смертельно небезпечний) струм - найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.

Чим більший струм проходить через тіло людини, тим більшою є небезпека ураження. Однак необхідно зазначити, що це твердження не є безумовним, оскільки небезпека ураження залежить також і від інших чинників, наприклад, від індивідуальних особливостей людини.

Значення прикладеної напруги впливає на наслідки ураження, оскільки згідно закону Ома визначає силу струму, що проходить через тіло людини, та його опір. Чим вище значення напруги, тим більша небезпека ураження електричним струмом.

Електричний опір тіла людини залежить, в основному, від стану шкіри та центральної нервової системи. Найбільший опір проходження струму чинить шкіра, особливо її зовнішній ороговілий шар (епідерміс), товщина якого становить близько 0,2 мм. Опір внутрішніх тканин тіла незначний і становить 300 -500 Ом. У цьому можна переконатися, коли до язика прикласти контакти батарейки, при цьому відчувається легке пощипування. Коли ці ж контакти прикласти до шкіри тіла, то відчутних подразнень не виникає, оскільки опір сухої шкіри (епідермісу) значно більший.

43 Основи охорони праці

Опір тіла людини зменшується також при захворюваннях шкіри, центральної нервової та серцевосудинної систем, проявах алергічної реакції тощо. Тому нормативні акти про охорону праці передбачають обов'язкові попередній та періодичний медичні огляди працівників для встановлення їх придатності щодо обслуговування діючих електроустановок за станом здоров'я.

Напруга дотику ~ це різниця потенціалів між двома точками ланцюга струму, до яких одночасно доторкається людина. Коли трапляється порушення ізоляції в електричній установці, корпус якої ізольований від землі (не заземлений), то на цьому корпусі з'являється фазна напруга. І дотик до такого корпусу за небезпекою буде рівнозначним дотику до фазного провідника. Людина, що стоїть на землі, доторкнувшись до цього корпусу, опиниться під фазною напругою.

Напруга дотику людини, що стоїть на землі і торкається корпуса заземленої установки, буде визначатися різницею потенціалів корпусу і поверхні ґрунту, на якій стоїть людина, і залежить від відстані між корпусом та заземлювачем. Його величина тим буде більшою, чим більшою буде відстань між установкою і заземлювачем і дорівнювати нулю, якщо установка розташована безпосередньо над заземлювачем.

Граничнодопустимі значення напруги дотику та сили струму для нормального (безаварійного) та аварійного режимів електроустановок при проходженні струму через тіло людини по шляху "рука - рука", "рука - нога" регламентуються ГОСТ 12.1.038-82.

Напруга кроку - різниця потенціалів двох точок на поверхні ґрунту, що знаходиться в зоні розтікання струму на відстані кроку одна від одної, на яких одночасно стоїть людина. Це може статися при обриві однієї з фаз повітряних ліній електропередач. При цьому навкруги точки дотику провідника із землею виникає зона, що перебуває під напругою. При віддаленні від місця дотику провідника із землею щільність струму в землі зменшується, оскільки збільшується об'єм, через

44 Основи охорони праці

який проходить струм, і на певній відстані вона може практично дорівнювати нулю. Людина, що стоїть на точках з різними потенціалами, підпадає під дію різниці потенціалів цих двох точок, або під дію напруги кроку. При цьому струм проходить через тіло людини по шляху "нога - нога".

Напруга кроку залежить від відстані до місця замикання на землю, довжини кроку, характеру розповсюдження потенціалу в зоні розтікання струму та інших чинників.

Незважаючи на те, що при напрузі кроку струм проходить через тіло людини шляхом "нога - нога", який є менш небезпечним за інші, навіть невелика напруга у 60 - 70 В викликає мимовільні судомні скорочення м'язів ніг, що призводять до падіння людини, при цьому струм може проходити шляхом "рука - нога", через життєво важливі органи.

Важкі наслідки ураження напругою кроку пояснюються незнанням елементарних заходів безпеки і правил виходу із зони розтікання струму. При виявленні замикання на землю забо­роняється наближатися до місця стікання струму на відстань менше 4 м у закритих приміщеннях і менше 8 м - на відкритій місцевості. Для надання допомоги постраждалому потрібно користуватись електрозахисними засобами (діелектричним взуттям, рукавичками). У загрозливій ситуації при виході з небезпечної зони потрібно віддалятись від місця замикання, застосовуючи ходу "п'ятка - носок".

Запитання для самоперевірки

1. Які існують порогові значення сили струму?

2. Від чого залежить електричний опір тіла людини?

3. Коли виникає наруга дотику?

4. Як захиститися від крокової напруги?

Питання 2. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисті засоби та заходи

Безпечна експлуатація електроустановок забезпечується:

• конструкцією електроустановок;

Основи охорони праці

• технічними способами та засобами захисту;

• організаційними та технічними заходами. Конструкція електроустановок повинна відповідати

умовам їх експлуатації та забезпечувати захист персоналу від можливого доторкання до руховим та струмопровідних частин, а устаткування - від потрапляння всередину сторонніх предметів та води.

Технічні способи та засоби захисту (ТСЗЗ) підрозді­ляються на:

• ТСЗЗ при нормальних режимах електроустановок (ізоляція струмопровідних частин, забезпечення недосяжності неізольованих струмопровідних частин, попереджувальна сигналізація, мала напруга, електричний поділ мереж, вимірювання потенціалів);

• ТСЗЗ при переході напруги на нормально не струмопровідні частини електроустановок (захисне заземлення, занулення, вимикання);

• електрозахисті засоби та запобіжні пристосування.

1. Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок:

1.1. Ізоляція струмопровідних частин забезпечується
шляхом покриття їх шаром діелектрика для захисту людини від
випадкового доторкання до частин електроустановок, через які
проходить струм. Розрізняють робочу, додаткову, подвійну та
посилену ізоляцію.

Механічні пошкодження, волога, перегрівання, хімічні впливи зменшують захисні властивості ізоляції. Навіть у нормальних умовах ізоляція поступово втрачає свої початкові властивості. Тому необхідно систематично проводити профілак­тичні огляди та випробування ізоляції.

1.2. Забезпечення недосяжності неізольованих струмо­
провідних частин передбачає застосування захисних огорож,
блокувальних пристроїв та розташування неізольованих
струмопровідних частин на недосяжній висоті чи в недосяжному
місці.

Захисні огорожі можуть бути суцільними та сітчастими. Блокувальні прилади за принципом дії поділяються на механічні, електричні та електронні.

1.3. Попереджувальна сигналізація є пасивним засобом захисту, який не усуває небезпеки ураження, а лише інформує про її наявність. Така сигналізація може бути світловою та звуковою.

1.4. Мала напруга застосовується для зменшення небез­пеки ураження електричним струмом.

Малі напруги застосовуються у приміщеннях з підвищеною небезпеки (напруга до 36 В включно) та в особливо небезпечних приміщеннях (напруга до 12 В включно) для живлення ручних електрифікованих інструментів, переносних світильників, для місцевого освітлення та виробничого устатку­вання. Однак, гарантувати абсолютної безпеки неможливо, тому поряд з малою напругою використовують й інші способи та засоби захисту.

1.5. Вирівнювання потенціалів є способом зниження
наруг доторкання та кроку між точками електричного кола, до
яких можливе одночасне доторкання людини, або на яких вона
може одночасно стояти. Вирівнювання потенціалів досягається
шляхом штучного підвищення потенціалу опорної поверхні ніг
до рівня потенціалу струмопровідної частини, а також при
контурному заземленні.

1.6. Електричний поділ мережі передбачає поділ електро­
мережі на окремі, електрично з'єднанні між собою, ділянки за
допомогою роздільних трансформаторів. Якщо єдину, сильно
розгалужену мережу з великою ємністю та малим опором
ізоляції поділити на низку невеликих мереж такої ж напруги, які
мають незначну ємність та високий опір ізоляції, то при цьому
різко зменшується небезпека ураження людини струмом.

2. Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмопровідні частини електро­установок.

46 Основи охорони праці

47 Основи охорони праці

2.1. Захисне заземлення - це навмисне електричне
з'єднання із землею або з її еквівалентом металевих нормально
не струмопровідних частин, які мають опинитися під напругою.
Призначення захисного заземлення полягає в тому, щоб у
випадку появи напруги металевих конструктивних частин
електроустаткування забезпечити захист людини від ураження
електричним струмом при її доторканні до таких частин. Це
досягається шляхом зниження до безпечних значень напруг
доторкання та кроку.

2.2. Захисне занулення - це навмисне електричне з'єд­
нання з нульовим захисним провідником металевих нормально
неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою.

При зануленні у випадку замикання мережі на корпус електроустановки виникає однофазне коротке замикання, тобто замикання між фазами та нульовим провідником. Внаслідок цього електроустановка автоматично вимикається апаратом захисту від струмів короткого замикання. Таким чином забезпечується захист людей від ураження електричним струмом.

Слід зазначити, що одночасне заземлення та занулення корпусів електроустановок значно підвищує їх електробезпеку.

2.3. Захисне вимикання застосовується, як основний або
додатковий захисний засіб, якщо безпека не може бути
забезпечена шляхом влаштування заземлення, або іншими
способами захисту.

Захисне вимикання - це швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановок при виникненні в ній небезпеки ураження струмом.

3. Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування.

Електрозахисними засобами називаються вироби, що переносяться та перевозяться і слугують для захисту людей, які працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля.

Залежно від призначення, електрозахисні засоби підрозді­ляються на ізолювальні, огороджувальні та запобіжні.

48 Основи охорони праці

Ізолювальні електрозахисті засоби призначені для ізоляції людини від частин електроустановок, що знаходяться під напругою та від землі, якщо людина одночасно доторкається до землі чи заземлених частин електроустановок та струмо­провідних частин чи металевих конструктивних елементів (корпусів), які опинилися під напругою.

Розрізняють основні та додаткові ізольовані електро­захисні засоби. До основних належать такі електрозахисні засоби, ізоляція яких протягом тривалого часу витримує робочу напругу електроустановки, це - діелектричні рукавички, ізольовані шланги, інструменти з ізольованими ручками, струмовимірювальні кліщі, покажчики напруги. Додаткові ізолювальні засоби мають недостатні ізолювальні властивості, тому призначені лише для підсилення захисної дії основних засобів, разом з якими вони і застосовуються. До них належать: діелектричні калоші, килимки, ізольовані підставки, боти, килимки.

Огороджувальні електрозахисні засоби призначені для тимчасово огороджування струмопровідних частин (щити, бар'єри, переносні огорожі), з метою запобігання ураження струмом при випадковій появі напруги (тимчасове заземлення).

Запобіжні електрозахисні засоби та пристосування призначені для захисту персоналу від випадкового падіння з висоти (запобіжні пояси); для забезпечення безпечного піднімання на висоту (драбини, "кігті"), для захисту від світлової, теплової, механічної дії електричної дуги (захисні окуляри, щитки, спецодяг, рукавички тощо).

Організаційні та технічні заходи електробезпеки.

До роботи на електроустановках допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли інструктаж та навчання з безпечних методів праці, перевірку знань правил безпеки та інструкцій відповідно до займаної посади та кваліфікаційної групи з електробезпеки, і які не мають протипоказань, визначених Міністерством охорони здоров'я України. Робітники повинні пройти попередній (при прийнятті на роботу) та

49 Основи охорони праці

періодичний (термін обумовлений професією та характери­стикою роботи) медичні огляди.

Для забезпечення безпеки робіт у діючих електро­установках належить виконувати наступні організаційні заходи:

• призначення осіб, які відповідають за організацію та проведення робіт;

• оформлення наряду чи розпорядження на проведення робіт;

• організація нагляду за проведенням робіт;

• оформлення закінчення робіт, перерв у роботі, переведення на інші робочі місця.

До технічних заходів, які необхідно виконувати в діючих електроустановках для забезпечення безпеки робіт, належать:

• вимкнення установки від джерела живлення електроенергії;

• механічне блокування приводів апаратів, які здійсню­ють вимкнення;

• встановлення знаків безпеки та захисних огорож біля струмопровідних частин;

• встановлення заземлення;

• огородження робочого місця та вивішування плакатів безпеки тощо.

Запитання для самоперевірки

1. Яким чином забезпечується безпечна експлуатація електроустановок?

2. У яких випадках доцільно використовувати малі напруги?

3. У чому полягає призначення захисного заземлення?

4. На які види поділяються електрозахисті засоби за призначенням?

5. Які організаційні заходи необхідно виконувати для забезпечення безпеки робіт у діючих електроустановках?

Література

1. Агєєв Є.Я. Основи охорони праці. - Львів: "Новий світ -2000", 2010.-С. 146-149.

2. Бедрій ЯЛ. Охорона праці. - К.: ЦУЛ, 2002. - С. 244 -261,265-277.

3. Гандзюк М.П. Основи охорони праці. - К.: "Каравела", 2003.-С. 270-292.

4. Грибан В.Г. Охорона праці. - К.: "Центр учбової
літератури", 2011. - С. 188 - 195.

5. Грищук М.В. Основи охорони праці. - К.: Кондор, 2005. -
С.91-95.

6. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. - Львів:
Афіша, 2002.-С. 224-237.