Заняття у групах здоров’я

До них відносяться 3 види груп: група ранкової гігієнічної гімнастики (РГГ), група реабілітаційної гімнастики (ГРГ) та лікувальної гімнастики (ЛГ),

Групи ранкової гімнастики доцільно створювати на базі різних гуртожитків, будинків відпочинку, санаторіїв, у оздоровчих таборах, у спеціалізованих місцях проживання спеціалістів та їх родин (у тих місцях, де люди добре знають один одного, мають загальні інтереси у галузі основної діяльності).

Кількість тих, хто займається у групі, може бути необмеженою та включати осіб різної статі, віку, різноманітної фізичної підготовки, представників усіх медичних груп. Місцем для занять може бути майданчик або сквер, стадіон, лісопарк, тажож різноманітні архітектурні споруди типу широких сходинок, соляріїв, масандр, Основні принципи вибору місця для заняття повинні бути наступними: свіже повітря та відсутність автотранспорту. Обране місце повинно бути за дизайном гарним, красивим, для того, щоб підняти емоційний настрій тих, хто займається. Необхідно виключити використання території для прогулянок різних тварин. При можливості, бажано використовувати музичний супровід з популярною музикою із фонотек. Для успішного проведення занять ранкової гігієнічної гімнастики необхідно мати групу активних помічників, які володіють достатнім арсеналом та культурою рухів, для демонстрації вправ. Тривалість таких занять складає 30 хв. Група помічників може надати допомогу у підготовці місця, спортивного обладнання та інвентарю, послуги різноманітних спонсорів для придбання музичної апаратури, виготовлення нестандартного обладнання та інших матеріальних витрат, пов'язаних із заняттями.

Керівник групи РГГ зобов'язаний: розробити комплекси фізичних вправ, контролювати та забезпечувати оптимальну інтенсивність, здійснювати контроль за діяльністю систем організму, до навантаження, під час ранкової гігієнічної гімнастики та після неї.

Для^:стимуляції процесу занять необхідно вигадати систему заохочень. Для дітей молодшого шкільного віку - це може бути звичайна шкала оцінок. Для дітей середнього та старшого шкільного віку можна використовувати заохочувальні призи із спонсорського фонду (це може бути, починаючи з білету на популярний фільм до спеціальної цікавої літератури та невеликий спортивний інвентар). При гарній організації групи та формування такого колективу можна створити фінансовий фонд та обрати скарбника. Фонд створюється із добровільних диференційних внесків, хто займається. Бажано залучити у цю групу керівників різних підприємств, у тому числі і комерційних, їх дітей та родичів, що дасть можливість покращити залучення засобів та розвитку матеріальної бази групи.

З метою популяризації фізичної культури група може готувати різноманітні показові виступи під музику, оформляти стінгазету у дворах жилих масивів, гуртожитку, будинку, а також вести пропагандиську роботу серед інших мешканців.

Групи реабілітаційної (відновлюючої) гімнастики.

У такі групи можуть бути зараховані особи після перенесених захворювань або отриманих травм. Групи комплектуються суворо за станом здоров’я, віком, захворюваннями та рівнем рухової активності, склад групи не більше 8-10 чоловік. Заняття мають відновлюючий та навчально-тренувальний характер для самостійного виконання фізичних вправ, за їх призначенням. Ці заняття проводяться не менше 3-х разів на тиждень тривалістю 45-90 хв. Місце для занять повинно бути гарно обладнаним, інвентар повинен бути наступним: гімнастичні лави, палки, гімнастичні стінки, обручі, гумові амортизатори, гантелі з різною вагою. Рекомендований інвентар: дзеркальна стіна з корегуючою сіткою, різноманітні тренажери, масажний стіл, велотренажери; бігові доріжки, прилади для контролю за діяльністю систем організму: спірометри, прилади для виміру артеріального тиску, різноманітні динамометри. крокоміри, сходинки для Гарвардського степ-тесту (кількість сходжень на сходинку за. одиницю часу), механотренажери (для покрашення рухомості у суглобах під час контрактури та ін.).

Місце для проведення реабілітаційної гімнастики повинне бути підібране так, щоб можна було його використовувати для додаткової реабілітації - басейни, сауни, гідропроцедури та інші засоби реабілітації. У процесі занять застосовують: ОРУ, корегуючі вправи, хода, біг, лижі, ковзани, плавання, рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами. До проведення таких занять у групах реабілітаційної гімнастики допускаються лише особи, які мають вищу фізкультурну освіту. Помилково вважати, що такі заняття може провести інструктор або лікар, який на емпіричному рівні не знає принципів побудови та підбору фізичних вправ, методики та техніки їх виконання, не завжди знають правильність та черговість підбору підготовчих та підвідних вправ, не завжди можуть у достатній мірі їх правильно продемонструвати, а також не знаючи загальноприйнятої спортивної термінології, не можуть дати описову характеристику рухів та скоригувати їх за допомогою методичних засобів.

Крім цього, інструктор і лікар не знають принципів виконання страховки при виконанні фізичних вправ, а також не знають тренувальних режимів та послідовності виконання цих вправ.

Лікар не знає динамічної анатомії та засобів реабілітації фізичних якостей біомеханічної структури рухів при виконанні того чи іншого руху, що може призвести до неправильного відновлення рухових навичок та вмінь, а також до виправлення рухів, при комплексній роботі опорно-рухового апарату. Наприклад, після довгострокової іммобілізації 6 місяців та більше, відновлення навичок ходи повинні бути побудовані так, щоб у рухових центрах кори головного мозку сформувалась утрачена уява про фази рухів (відштовхування, фаза амортизації та постановки переносу загального центру маси з однієї ноги на іншу, сполучення руху ніг та рук. так, щоб правильно координувати роботу усіх систем та біоланок, тих, хто бере участь у ході.

Крім цього, змінюється діяльність вестибулярного апарату при переході із горизонтального положення у вертикальне, але при сидячій іммобілізації вестибулярний апарат не володіє такою стійкістю за рахунок різниці відстані між загальним центром мас та точкою опори.

Підібрати підвідні вправи, біомеханічно правильно скоординувати структуру рухів, створити уяву про рух у м'язах (рухова пам'ять), проконтролювати ці рухи та діяльність систем, підібрати повторюваність вправ на основі знань про функціональний здвиг у системах організму, поліпшити рухову функцію за короткий проміжок часу може тільки спеціаліст, який має знання у динамічній анатомії, фізіології та біомеханіки рухів, теорії та методиці побудови рухів, лікувальної фізичної культури та спортивної медицини - це спеціаліст, який має вищу фізкультурну освіту. Лікар може здійснити тільки контроль за діяльністю систем організму. Універсальним у цьому плані можуть бути спортивні лікарі, які мають як вищу фізкультурну, так і вищу медичну освіту.

Такі.знання повинні бути побудовані з дотриманням наступних принципів:

а) структура кожного заняття повинна бути дбайливо обміркована від початку до кінця;

б) під час виконання вправ не слід задавати тим, хто займається примусовий темп за допомогою підрахунку, краще вказати приблизний темп та ритм з сполученням дихання та дати можливість тим, хто займається вибрати самим оптимальний темп;

в) відношення між тими, хто займається та керівником повинні бути рівними, спокійними, доброзичливими;

г) після кожного заняття необхідно виконати короткий аналіз та дати домашнє завдання для самостійних індивідуальних занять;

д) лікар має право заборонити виконання окремих вправ, якщо вони суперечать даному захворюванню;

є) у навчальному журналі повинні вміщувати діагнози кожного з тих, хто займається та зазначені лікарем рекомендації до проведень занять;

ж) при створенні плану-конспекту такого заняття повинна бути вказана прогностична фізіологічна крива за пульсом, а контрольні моменти пульсу у процесі занять повинні вимірюватися, та на їх базі будуватися фактична пульсова крива, вимірювати пульс у початковому стані, у підготовчій частині після ходи, різновидів бігу, ОРУ, у основній частіші після виконання кожної вправи.

У заключній частині: після вправ у русі, вправ на послаблення та відновлення дихання та по закінченню занять. Після всіх вимірів будується пульсова крива.

Дуже важливо навчити тих, хто займається вести щоденник самоконтролю, у тому числі записувати там результати реакції пульсу на вправи швидкісного, силового характеру та на витривалість. Педагогічний контроль перед заняттям: перевірити гігієнічний стан одягу та взуття, запитати про самопочуття кількість сну за добу, коли приймали їжу та яку. Під час роботи із жіночими групами необхідно враховувати менструальний цикл за обсягом та інтенсивністю, збільшити відпочинок між вправами.

Дуже важливо при побудові занять враховувати емоційний фактор, прищепити повагу тих хто займаеться, до себе, створити гарні відносини в групі.

Групи лікувальної гімнастики.

Групи лікувальної гімнастики комплектуються тільки з осіб однієї статі та мають однорідні захворювання.

Групи лікувальної гімнастики діляться на 3 підгрупи за діагнозом захворювань. У 1 групу повинні входити люди із захворюваннями серцево-судинної системи, органів дихання, з порушеннями функцій ендокринної та нервової систем та короткозорістю. У 2 групу - із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, порушеннями обміну речовин. У 3 групу - із порушенням опорно-рухового апарату. Кількісний склад групи 6-8 чоловік. Заняття поводяться 2-3 рази на тиждень, тривалість окремого заняття 45-60 хв.

До проведення занять у групах лікувальної гімнастики допускаються; лікар лікувальної фізичної культури або особа, яка має фізкультурну освіту, а також пройшла підготовку з лікувальної фізичної культури та має документ про право проведення занять у групах лікувальної гімнастики. Заняття проводяться під суворим медичним контролем лікаря. навантаження та комплекси підбираються для кожного хворого окремо.