Державний нагляд і громадський контроль за Охороною праці

ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Державний нагляд за охороною праці здійснюють:

– Держгірпромнагляд;

– Державний Комітет з ядерної та радіаційної безпеки;

– державні органи пожежної охорони МНС України;

– органи санітарно-епідеміологічної служби України.

Вищий нагляд за охороною праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокуратури.

Ці органи мають право:

– Безперешкодно в будь який час перевіряти стан безпеки на підприємстві;

– Надавати розпорядження про усунення недоліків у галузі охорони праці та екологічної безпеки довкілля;

– Визначати невідповідність посадових осіб займаній посаді та притягати їх до відповідальності за порушення вимог ОП та екологічної безпеки;

– Накладати на підприємства штрафи за порушення вимог охорони праці;

– Зупиняти експлуатацію підприємств або окремих об’єктів, що становлять загрозу для життя і здоров’я працівників або населенню.

Державний нагляд за охороною праці виконується шляхом проведення:

– оперативних перевірок;

– цільових перевірок;

– комплексних перевірок;

– контролю технічного стану об’єкту.

Оперативна перевірка проводяться державними інспекторами Держгірпромнаглядом на протязі робочого дня (у тому числі і в нічні зміни та в загально вихідні дні).

Перед початком перевірки державний інспектор ознайомлюється:

– з технологічною документацією об’єкта;

– з матеріалами попередніх перевірок даного підприємства;

– з усуненням недоліків виявлених при попередніх перевірках.

Під час перевірки визначається:

– виконання на робочих місцях останнього припису по усуненню недоліків;

– знання працівниками техніки безпеки та правил поведінки під час аварій і катастроф;

– уміння працівників користування приладами газового і радіаційного контролю, та засобами колективного та індивідуального захисту (якщо це передбачено інструкцією з техніки безпеки на робочому місці).

За результатами перевірки складається припис, який видається керівнику підприємства. У припису робиться запис про кількість порушень, виявлених і усунених під час перевірки. Це дає можливість дати об’єктивну оцінку стану безпеки і роботи з охорони праці на даному об’єкті.

Цільова перевірка проводиться одним або групою державних інспекторів на протязі від одного до п’яти днів.

Метою цільової перевірки є:

– аналіз роботи підрозділів і служб підприємства у галузі охорони праці;

– перевірка конкретних питань з охорони праці;

– вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень охорони праці;

– перевірка стану профілакторіїв, оздоровчих баз, дитячих таборів, тощо.

Після кожного дня цільової перевірки керівникам підприємств видається поточний припис щодо виявлених недоліків. А по закінчені цільової перевірки їм видається узагальнений припис, копія якого, при необхідності, надсилається керівникам відповідних об’єднань, міністерств, відомств, та центральних і місцевих органів державної виконавчої влади.

Комплексна перевірка – це всебічна ревізія стану безпеки і умов праці на підприємстві, яка проводиться терміном до 10 діб.

Головною метою комплексної перевірки є:

– оцінка ефективності системи управління охороною праці;

– оцінка технічного стану об’єктів та безпеки і умов праці на них;

– оцінка правомірності користування надрами країни;

– створення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях.

Комплексні перевірки проводяться згідно графіку, про що підприємства попереджаються за місяць.

При погіршені на підприємству стану охорони праці, внаслідок чого сталися аварії або смертельні випадки, Держгірпромнагляд назначає позачергову комплексну перевірку, яка проводиться водночас зі спеціальним розслідуванням нещасного випадку або аварії.

Тривалість комплексної перевірки встановлюється органом, який її назначив, але не довше ніж 10 діб.

Результати комплексної перевірки оформляються актом, який є підставою для накладання штрафу на підприємство і встановлення його класу ризику.

Контроль технічного стану об’єктів здійснюється експертно-технічними центрами територіальних управлінь Держгірпромнагляду. Терміни контролю стану об’єктів залежать від типу і виду небезпечності даних об’єктів та установлені відповідними для них інструкціями.