Випадок 1: створення нового фрагмента

У цьому випадку жодна з перевірних вершин не є жодною з вершин раніше сформованих фрагментів. Новий фрагмент формується з центральної вершини і обох перевірних вершин.

Випадок 2: розширення існуючого фрагмента.

У цьому випадку перша перевірна вершина є активною вершиною деякого раніше сформованого фрагмента, а друга – не є жодною з вершин раніше сформованих фрагментів. Розширений фрагмент формується з зазначеного раніше сформованого фрагмента і зазначеної другої перевірної вершини.

Випадок 3: об’єднання двох існуючих фрагментів.

У цьому випадку перша перевірна вершина є активною вершиною одного, а друга – активною вершиною іншого раніше сформованих фрагментів. Об’єднаний фрагмент формується з обох зазначених раніше сформованих фрагментів.