Б. Надання допомоги при приступі бронхіальної астми

I. Місце проведення:

вдома, в стаціонарі.

II.Оснащення робочого місця:

1. Стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні лотки, пінцети (3-4 шт.), ватні кульки у пакетах (20-25 шт.).

2. Робочий маніпуляційний столик, на якому підготовлені: спирт 70° - 10 мл, одноразові шприци та голки, стерильні гумові рукавички одноразо­вого використання в упаковці, лікарські препарати в ампулах: 2,4% роз­чин еуфіліну - 5 мл, 0,06% розчин корглікону, ізотонічний розчин хло­риду натрію, 20% розчин глюкози, кокарбоксилаза, 5% розчин аскорб­інової кислоти, 6% розчин тіаміну - 1 мл, 2,5% розчин рибофлавіну – 1 мл, 1% розчин нікотинової кислоти - 1 мл, 0,5% розчин седуксену – 2 мл, 20% розчин натрію оскибутирату - 10 мл, лазикс - 1 мл, пред­нізолон - 2 мл

3. Флакони лікарських розчинів: гемодез, реополіглюкін, 10% розчин альбуміну або плазми, 5% глюкози, антибіотики і розчинники для них (0,25% розчин новокаїну, ізотонічний розчин натрію хлориду).

4. Склянка з 3% розчином хлораміну для замочування брудних ватних кульок.

5. Стерилізатори з 5% розчином хлораміну для промивання і замочування
одноразових шприців на 1 годину.

6. Лоток для брудних пінцетів.

7. Катетер для відсмоктування слизу.

8. Електровідсмоктувач.

9. Киснева подушка, апарат Боброва.

10. Інгалятор.

11. Аерозолі: беротек, сальбутамол, алупент, астмопент, тербуталін, ізадрин та інші.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Заспокоїти дитину.

2. Зняти з дитини тісний одяг.

3. Надати дитині напівсидяче положення.

4. Забезпечити прилив свіжого повітря.

5. Застосувати гарячі ніжні та ручні ванни при температурі води 37-40°С, тривалість 10-15 хвилин. Якщо гірчиця не викликає алергічної реакції, поставити гірчичники на грудну клітку.

Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 3).

IV. Основний етап виконання: а) вдома:

1. Провести інгаляцію за допомогою дозованого інгалятора з аерозо­лем (0,2 мг препарату на 1 вдих): беротек, сальбутамол, алупент, антасман, астмопент, ізадрін, інтал та інші.

2. Внутрішньом'язово ввести: адреностимулюючі препарати - 5% роз­чином ефедрину гідрохлориду - 0,1 мл на рік життя, а також антигістамінні засоби: 2% розчин супрастину - 0,1 мл на кг маси.

3. При відсутності ефекту внутрішньовенно ввести 2,4% розчин еуфіл­іну - 1 мл на 1 рік життя (3 мг на кг маси) у 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, в другому шприци ввести 20% розчин глю­кози 20 мл з кокарбоксилазою - 8 мг на кг маси.

4. Негайно госпіталізувати дитину в стаціонар.

б) в стаціонарі:

1. В стаціонарі використовувати одноразові дозовані інгалятори з аеро­зольними препаратами.

2. Повторно вводити бронхорозширювальні засоби: ефедрин, ізадрин, новодрин, супреналін, алупент. Алупент вводити внутрішньовенно краплинно - 0,5-1 мл 0,05% розчину в 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

3. Для кращого відкашлювання харкотиння застосовувати муколітичні засоби: мукалтін, бромгексин, бісольвон, солутан та відвари трав термопсиса, мати-й-мачухи, багульнику, фіалки, кореня алтея, со­лодки, подорожника, первоцвіту весняного.

4. Проводити інгаляції з протеолітичними ферментами трипсином, хемотрипсином (5 мг препарату в 2-3 мл ізотонічного розчину натрію хлориду).

5. Внутрішньовенно краплинно можна вводити 2,4% розчин еуфілі­ну- 5-9 мг на кг маси, разова доза, а також комбінацію антигістамінних препаратів

(дімедрол, супрастин, піпольфен) -по 2-3 мг на кг маси на добу.

6. В тяжких випадках застосувати внутрішньовенне струминне або крап­линне введення кортикостероїдних гормонів в ударних дозах - пред­нізолон - 2-10 мг на 1 кг маси.

7. Відсутність ефекту є показанням для проведення бронхоскопічної санації. При подальшому збільшенні недостатності дихання слід про­водити інтубацію і дитину переводити на штучне дихання, проводити введення глюкозо-сольових розчинів і кровозамінників.

В. РОЗВЕДЕННЯ АНТИБІОТИКІВ І ПІДРАХУНОК ДОЗИ ДІТЯМ РІЗНО­ГО ВІКУ.

І. Місце проведення:

вдома, стаціонар.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні лотки, пінцети, ватні кульки.

2. Робочий маніпуляційний столик, на якому підготовлено: одноразові шпри­ци, голки, стерильні гумові рукавички в упаковці, флакони антибіотиків, 0,25% новокаїну 200 мл або ізотонічний розчин натрію хлориду 200 мл, або 0,25% розчин новокаїну в ампулах по 10 мл, спирт 70° - 10 мл.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 3).

1. Підготувати флакон антибіотика, розчинник; 5 мл або 10 мл одноразо­вий шприц і дві голки. Перевірити термін зберігання препаратів, цілість флакону, ампули.

2. Стерильними ножицями зняти алюмінієвий кружок металевого ковпачка.

3. Обробити ватною кулькою, змоченою 70° спиртом, гумову пробку фла­кона і поставити його на робочий столик.

4. Взяти ампулу розчинника (0,25% розчин новокаїну - 10 мл), обробити шийку ампули ватною кулькою, змоченою 70° спиртом.

5. Надпиляти шийку ампули. Ватною кулькою, змоченою 70° спиртом, об­горнути шийку і розкрити ампулу.

6. Зібрати одноразовий 10 мл шприц і покласти його з голкою на стериль­ний лоток.

7. Взяти в ліву руку розкриту ампулу, в праву руку шприц з голкою і ввести
голку в ампулу.

8. Набрати в шприц 10 мл розчину, поступово піднімати дно ампули для
кращого всмоктування розчина у шприц.

9. Випустити повітря зі шприца, подивитися на поділки шприца, щоб знати
кількість розчинника

10. Голкою цього шприца проколоти гумову пробку флакону антибіотика.

11. Ввести розчинник у флакон, від'єднати голку від шприца (шприц по­класти на стерильний лоток).

12. Під'єднати голку, яка введена у флакон зі шприцом, і набрати в нього
необхідну кількість антибіотика, випустити зі шприца повітря.

13. Змінити голку на шприци, перевірити її прохідність, покласти шприц з

голкою на стерильний лоток.

IV. Основний етап виконання:

Для розведення антибіотиків застосовується розведення 1:1, 1:2, 1:4.

а) розведення 1:1:

1. У флакон з антибіотиком ввести таку кількість розчинника, щоб в 1мл розчину було 10000000 ОД антибіотика (або 100 мг антибіотика).
Наприклад: у флакон з 1000000 ОД антибіотика ввести 10 мл роз­чинника; у флакон з 500000 ОД антибіотика ввести 5 мл розчинни­ка; у флакон з 250000 ОД антибіотика ввести 2,5 мл розчинника.

2. При розведенні 1:1 усі призначені дози антибіотиків треба поділити
на 100000.

3. Наприклад: доза антибіотика 150'000 ОД- після розведення набрати в шприц 1,5 мл; доза антибіотика 80000 ОД - після розведення набрати в шприц 0,8.

б) розведення 1:2:

1. У флакон з антибіотиком ввести таку кількість розчинника, щоб в 1 мл розчину було 200'000ОД антибіотика (або 200 мг антибіотика).

Наприклад: у флакон з 1000000 ОД антибіотика ввести 5 мл розчин­ника; у флакона з 500000 ОД антибіотика ввести 2,5 мл розчинника; у флакон з 250000 ОД антибіотика ввести 1,25 мл розчинника.

2. При розведенні 1:2 усі призначені дози антибіотиків треба поділити
на 200000.

Наприклад: доза антибіотика 200000 ОД - після розведення набрати в шприц 1 мл; доза антибіотика 350000 ОД - після розведення набрати в шприц 1,75 мл.

в) розведення 1:4 в дитячій практиці застосовується рідко:

1. У флакон з антибіотиком ввести таку кількість розчинника, щоб в 1 мл розчину було 400*000 ОД антибіотика (або 400 мг антибіотика) 2,5 мл розчинника.

2. При розведенні 1:4 усі призначені дози антибіотиків треба поділити
на 400000.

Наприклад: доза антибіотика 400000 ОД - після розведення набрати в шприц 1 мл; доза антибіотика 600000 ОД - після розведення набрати в шприц 1,5 мл.

г) для розведення антибіотиків і підрахунку доз у дітей раннього віку з
малою масою тіла треба користуватися формулою: кількість розчинни­ка, необхідного для розведення:

х

кількість антибіотика в ОД у флаконі:

кількість антибіотика призначена на 1 ін'єкцію

Наприклад: дитині призначено 25000 ОД антибіотика. У флаконі - 500000 ОД ампіциліну

Висновок: у флакон треба ввести 20 мл розчинника, з флакону набра­ти в шприц 1 мл розчину. Антибіотики треба розводити з такою умовою, щоб діти з масою тіла до 1500 г отримали на одну ін'єкцію 0,5 мл розчину, а діти з масою тіла більше 1800-2000 г - 1 мл розчину. Вказана формула повністю відповідає таким умовам.