Є. Проведення інгаляшй

І. Місце проведення:

Дитячий стаціонар, вдома.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Паровий інгалятор.

2. Протинабрякова суміш:

1 мл 5% розчину ефедрину гідрохлориду, 1 мл 0,1% розчину адреналіну гідрохлориду, 0,3 мл 0,1% розчину атропіну сульфату, 1 мл 2% розчину супрастину, 1 мл 2,5% розчину піпольфену, 25 мг гідрокор­тизону, 2 мг хімотрипсину в 1 мл розчину, ізотонічного розчину на­трію хлориду до 15 мл.

3. Розчин відвару відхаркуючих трав: ромашки, мати-й-мачухи, безсмерт­ника, евкаліпта, подорожника, первоцвіту, фіалки, квіток липи.

4. Склянка з содою.

5. Склянка з кип'яченою водою.

ІІІ. Попередня підготовна до виконання навику:

Інгаляцію з відваром відхаркуючих трав краще проводити за допомогою

парового інгалятора.

Дитину мати тримає на руках перед паровим інгалятором. Інгаляцію з про-тинабряковою сумішшю можна проводити з парового інгалятора або через прилад Махольда дітям старшого віку.

IV. Основний етап виконання:

а) застосування парового інгалятора:

1. Відвари трав з 1 чайною ложкою соди або лікарські препарати у вигляді проти набрякової суміші залити в склянку, яка розташовуєть­ся на бічному штативі інгалятора.

2. Склянку закрити кришкою з отвором.

3. Відкрити кришку інгалятора і металевого внутрішнього стаканчика.

4. Наповнити металевий стаканчик водою до мітки і закрити його криш­кою.

5. Насадити один кінець поліетиленової трубки на штур металевого стаканчика, другий кінець - пропустити через отвір в кришці бічної склянки з ліками. Завдяки цьому ліки змішуються з парами води.

6. Закрити кришку інгалятора і насадити трубки для отримання і виділення пару з ліками.

7. Включити інгалятор, чекати виділення пару.

8. Дитина дихає паром, проводити інгаляцію до 10 хвилин. При гостро­му стенозуючому ларингіті проводити інгаляцію 4-8 разів на добу.

6) застосування препаратів інгаляційним способом через прилад Махоль­да:

1. Влити в лійкоподібний кінець трубки прилада Махольда 2 мл препа­ратів протинабрякової суміші.

2. Покласти нижню частину приладу в кружку з теплою водою.

3. Хворому взяти в рот трубку приладу і зробити вдих ротом, втягуючи повітря через прилад.

4. Видихати повітря треба носом в бік.

5. Проводити інгаляцію до 5 хвилин.

Прилад після використання промити і продезинфікувати 700 спиртом.

БЛОК 10. “Догляд за дітьми з захворюваннями органів дихання”

Допомога дітям з обструктивним бронхітом, бронхіолітом, пневмонією, брон­хіальною астмою надається в соматичних стаціонарах, спеціалізованому пульмонологічному відділенні. Захворювання органів дихання ускладнюються гос­трою недостатністю дихання, яка потребує надання допомоги на догоспітальному етапі і продовження її в стаціонарі.

Блок “Догляд за дітьми з захворюваннями органів дихання” включає навич­ки:

Номер п/п Назва практичного навику Рівень відповідаль­ності
А. Б. В. Г. Ґ. Надання невідкладної допомоги при гострій недостатності дихання на фоні пневмонії. Надання допомоги при приступі бронхіальної астми. Розведення антибіотиків і підрахунок дози дітям різного віку. Внутрішньошкірна діагностична проба на індивідуальну чутливість до антибіотика. Збирання харкотиння для дослідження.  

Оснащення блоку:

стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні лотки, пінцети (3-4 шт.), ватні кульки у пакетах (20-25 шт.), робочий маніпуляційний столик, на якому підготовлено: спирт 70° - 10 мл, одноразові шприци і голки, стерильні гумові рукавички одноразового використання в упаковці, лікарські препарати в ампулах: 2,4% розчин еуфіліну - 5 мл, 0,06% розчин корглікону, ізотонічний розчин хлориду натрію, 20% розчин глюкози, кокарбоксилаза, 5% розчин аскорбінової кислоти, 6% розчин тіаміну - 1 мл, 2,5% розчин рибофлавіну 1 мл, 1% розчин нікотинової кислоти - 1 мл, 0,5% розчин седуксену 2 мл, 20% розчин натрію оксибутирату - 10 мл, лазикс 1 мл, преднізолон - 2 мл; флако­ни лікарських розчинів: гемодез, реополіглюкін, 10% розчин альбуміну або плазми, 5% глюкоза; антибіотики і розчинники для них (0,25% розчин натрію хлориду); склянка з 3% розчином хлораміну для замочування брудних ватних кульок; стерилізатори з 5% розчином хлораміну для промивання і замочуван­ня одноразових шприців на 1 годину, лоток для брудних пінцетів, катетер для відсмоктування слизу, електровідсмоктувач, киснева подушка, апарат Боброва, інгалятор, чиста суха склянка з кришкою, плювальниця із темного скла з мета­левою кришкою, чашка Петрі, холодильник, розчини: 2% розчин соди, фурацилін 1:5'000, 0,01% розчин перманганату калію для обробки ротової порож­нини, 2-3% розчин хлораміну для знезаражування харкотиння.

Схема написання алгоритму:

1. Місце проведення.

2. Оснащення робочого місця.

3. Попередня підготовка до виконання навику.

4. Основний етап виконання.

А. НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ГОСТРІЙ НЕДОСТАТ­НОСТІ ДИХАННЯ НА ФОНІ ПНЕВМОНІЇ.

І. Місце проведення:

вдома, в стаціонарі.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні лотки, пінцети (3-4
шт.), ватні кульки у пакетах (20-25 шт.).

2. Лоток для брудних пінцетів.

3. Склянка з 3% розчином хлораміну для замочування брудних ватних
кульок.

4. Робочий маніпуляційний столик, на якому підготовлено: спирт 70° - 10 мл, одноразові шприци та голки, стерильні гумові рукавички одноразово­го використання в упаковці, лікарські препарати в ампулах: 2,4% розчин еуфіліну - 5 мл, 0,06% розчин корглікону, ізотонічний розчин хлориду натрію, 20% розчин глюкози, кокарбоксилаза, 5% розчин аскорбінової кислоти, 6% розчин тіаміну - 1 мл, 2,5% розчин рибофлавіну - 1 мл, 0,5% розчин седуксену - 2 мл, 20% розчин нартію оксибутирату - 10мл, лазикс - 1 мл, преднізолон - 2 мл.

5. Флакони лікарських розчинів: гемодез, реополіглюкін, 10% розчин альбуміну або плазми, 5% глюкози; антибіотики і розчинники для них (0,25% розчин новокаїну, ізотонічний розчин натрію хлориду).

6. Стерилізатори з 5% розчином для промивання і замочування одноразо­вих шприців на 1 годину.

7. Катетер для відсмоктування слизу.

8. Електровідсмоктувач.

9. Киснева подушка, апарат Боброва.

10. Інгалятор.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

1. Зняти з дитини тісний одяг.

2. Надати дитині підвищеного положення у ліжку. Дитина лежить без по­душки, але під матрац підкласти тугу подушку або валик, щоб створити рівну поверхню з підвищеним головним кінцем.

3. Забезпечити прилив свіжого повітря.

4. Звільнити дихальні шляхи від слизу, харкотиння. Відсмоктати слиз з рота і носа за допомогою екстрактора, катетера, гумової груші, пальця, об­горнутого марлею.

5. Провести інгаляцію зволоженим киснем через маску або носовий кате­тер –

10-15 хвилин за допомогою кисневої подушки, апарата Боброва, який

під'єднати до джерела кисню.

Підготовка рук медичного працівника (розділ 1, пункт 3)

IV. Основний етап виконання:

1. Ввести засоби, що зменшують потребу в кисні і підвищують стійкість мозку до гіпоксії - внутрішньом'язово 0,5% розчин седуксену - 0,1 мл на кг маси, літичну суміш (2,5% розчин аміназину 1 мл, 2,5% розчин піпольфену - 1 мл, 0,5% розчин новокаїну - 4 мл) - 0,15 мл на кг маси.
Всередину дати фенобарбітал - 0,001-0,005.

2. Ввести засоби, що підвищують засвоєння кисню тканинами - внутрішнь­овенно 20% розчин глюкози - 20-30 мл, кокарбоксилази 8 мг на кг маси, 5% розчин аскорбінової кислоти - 0,5-1 мл; внутрішньом'язово 2,5% розчин рибофлавіну - 0,3-0,5 мл, 6% розчин тіаміну - 0,3-0,5 мл.

3. Ввести кардіотонічні засоби - внутрішньовенно 0,06% розчин коргліко­ну - 0,1 мл на 1 рік життя в 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, всередину можна дати ізоланід, лантозид, настойку строфанту, адонізид по 1 краплі на 1 рік життя; у разі пригнічення дихання - сульфокамфокаїн, етимізол.

4. Ввести засоби для нормалізації кровообігу в легенях - внутрішньовенно
2,4% розчин еуфіліну - 3 мг на кг маси (1 мл на рік життя).

5. Ввести разову дозу антибіотика після проби.

6. Госпіталізувати дитину в стаціонар.

В стаціонарі проводити оксигенотерапію, дезинтоксикацію, коригування активної реакції внутрішнього середовища, водно-сольового балансу. Всі розчини вводити краплинно, повільно. Загальна кількість глюкозо-сольових розчинів на добу становить 75-100 мл на кг маси під захистом сечогінних препаратів - лазиксу - 1-1,5 мг на 1 кг маси.

Ці розчини включають гемодез, реополіглюкін, альбумін у дозах 10 мл на 1 кг маси. В тяжких випадках внутрішньовенно краплинно вводити пред­нізолон 1-2 мг на кг маси або гідрокортизон - 5-10 мг на кг маси; 0,25% розчин дроперидолу - 0,1 мл на кг маси. Обов'язково проводити бо­ротьбу з парезом кишок - підшкірне введення 0,05% розчину прозерину - 0,1 мл на рік життя, пітуітрину, антибактеріальну, фізіотерапію, сим­птоматичну терапію. Якщо консервативні заходи не допомагають, дитину треба перевести на штучну вентиляцію легенів.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow