Сутність кредитної системи та її структура

Складною і однією з найважливіших категорій товарно-грошових відносин є кредит і механізм його реалізації - кредитні відносини.

Кредитна система - сукупність кредитних відносин та інститутів, які організовують ці відносини, що складаються з приводу мобілізації і розміщення

Головною ланкою кредитної системи будь-якої країни є банківська система.

Банківська система - це законодавчо визначена, чітко структурована і субор-динована сукупність фінансових посередників, які здійснюють кредитні та фінансові операції на професійній основі й функціонально взаємопов'язані в самостійну економічну структуру.

Банківська система в ринковій економіці виконує три основні функції: трансформаційну, емісійну і стабілізаційну.

Реалізуючи трансформаційну функцію банки мобілізують вільні грошові кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам кредитних відносин.

Емісійна функція підпорядкована створенню грошей і регулюванню грошового обороту.

Стабілізаційна функція забезпечує стійкість і стабільність банківської діяльності.

В Україні банківська система - дворівнева.

Верхній (перший) рівень посідає центральний банк (НБУ), з його організаційною структурою.

Нижній (другий) рівень - базові, ділові банки, клієнтами яких є суб^єкти господарювання, організації, установи, населення.

Національний банк - економічно самостійний орган, що здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а в окремих випадках - і за рахунок Державного бюджету.

Національний банк:

- визначає та проводить грошово-кредитну політику;

- здійснює емісію (друкує) національної валюти та організовує її обіг;

- забезпечує стабільність грошової одиниці України;

- встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів і майна;

- визначає систему, порядок і форми платежів;

- здійснює банківське регулювання та нагляд;

- здійснює валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті тощо;

- здійснює накопичення і збереження золотовалютних резервів та операції з банківськими металами;

- представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах.

Банки другого рівня представленні неемісійними банками: державними, акціонерними, кооперативними, товариствами з обмеженою відповідальністю, в літературі їх називають комерційними банками.

Комерційні банки класифікують за різними ознаками. Так, за складом операцій, які банки виконують, їх поділяють на спеціалізовані та універсальні.

Спеціалізовані банки виконують окремі види банківських операцій (які обов'язково включають основні операції банків (залучення депозитів, надання кредитів та розрахункові операції)).

Універсальні банки виконують практично всі банківські операції, не спеціалізуючись на окремих їхніх видах.

Останніми роками на ринках позикових капіталів високорозвинутих країн світу важливу роль стали відігравати небанківські (парабанківські) фінансово-кредитні інститути. Це установи, діяльність яких орієнтується на обслуговування певної клієнтури (нерідко на пільгових умовах) або поширюється на такі сфери кредитування, які є ризикованими для приватних банків (мале підприємство, фермерське господарство тощо): інвестиційні компанії, страхові компанії,пенсійні фонди (недержавні, фінансові компанії, ломбарди та і нші.