Наслідки повеней

q затоплення шаром води значної площі землі;

q ушкодження та руйнування будівель і споруд;

q ушкодження автомобільних шляхів і залізниць;

q руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;

q загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;

q вимивання родючого шару грунту;

q псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо;

q загроза інфекційних захворювань (епідемії);

q погіршення якості питної води;

q загибель людей.

!

Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність прогнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість та інтенсивність опадів, рівні води в річці, запаси води в сніговому покрові, зміни температури повітря, довгострокові прогнози погоди тощо.

Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефективність профілактичних заходів і зниження збитків. Завчасний прогноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декількох діб та більше.

Зсуви. Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

· повільні (швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік;

· середні (швидкість становить декілька метрів за годину або добу);

· швидкі (швидкість становить десятків кілометрів за годину).

þ Зсуви – це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.

Тільки швидкі зсуви можуть спричинити катастрофи з людськими жертвами. Об’єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.

Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.

Найбільш дійовим захистом від зсувів є запобігання – відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.

Снігові лавини. Снігові лавини також належать до зсувів і виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас уздовж схилу.

Великі лавини виникають на схилах 25-60° через перевантаження схилу після значного випадання снігу, частіше під час відлиги, внаслідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення.

В історії людства відомо багато лавинних катастроф. В Альпах відома страшна трагедія, яка сталася під час Першої світової війни. На австро-італійському фронті, який проходив засніженими гірськими перевалами, стихія забрала життя близько 10 тис. солдат. Найбільш лавинонебезпечною країною вважається Швейцарія, де протягом року сходить приблизно до 10 тис. лавин. На території України снігові лавини поширені в гірських районах Карпат та Криму.

перенапруження снігового покрову

різкий порив вітру

звукова хвиля

різка зміна метеорологічних умов

Що ж можуть зробити снігові лавини, які несуть з собою десятки і сотні тисяч тонн? Рухаючись зі швидкістю майже 200 км/год, лавина спустошує все на своєму шляху. Небезпека руйнівної сили лавини полягає ще в тому, що сніговий вал жене поперед себе повітряну хвилю, а повітряний таран більш небезпечний, ніж удар снігової маси – перевертає будинки, ламає дерева, контузить і душить людей. Така хвиля повітря мало чим відрізняється від викликаної вибухом великої бомби.

Існує пасивний та активний захист від лавин. При пасивному захисті уникають використання лавинонебезпечних схилів або ставлять на них загороджувальні щити. При активному захисті проводять обстріл лавинонебезпечних схилів, що викликає сходження невеликих, безпечних лавин, запобігаючи таким чином накопиченню критичних мас снігу.

Селі. Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів.

þ Селі – це паводки з великою концентрацією грунту, мінеральних частин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об’єму потоку).

“Сель” (сайль) – слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік – це шалено вируюча хвиля висотою з п’ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю.

Селі трапляються в багатьох країнах – в деяких областях Індії та Китаю, Туреччини та Ірану, в гірських районах Північної та Південної Америки. Від селевих потоків страждає населення Кавказу, Середньої Азії та Казахстану. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.

За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

v грязьові (суміш води з грунтом при незначній концентрації каміння, об’ємна вага складає 1,5-2 т/м³);

v грязекам’яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об’ємна вага – 2,1-2,5 т/м³);

v водокам’яні (суміш води з переважно великим камінням, об’ємна вага – 1,1-1,5 т/м³)

У Карпатах найчастіше трапляються водокам’яні селеві потоки невеликої потужності, у Середній Азії – грязьові потоки.

Швидкість селевого потоку становить 2,5-4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-10 м/с і більше.

!

Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сходження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні передумови – достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановлені певні критерії, які дозволяють оцінити вірогідність виникнення селів.

будівництво гребель

будівництво каскаду запруд для руйнації селевого потоку

будівництво стінок для закріплення відкосів

тощо

Рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах та селях

· у випадку попередження про селевий потік або зсув, які насуваються, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в безпечне місце; · надавати допомогу людям, які потрапили в селевий потік, використовуючи дошки, палиці, мотузки та інші засоби; виводити людей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю; · при захопленні сніговою лавиною необхідно зробити все, щоб опинитись на її поверхні (звільнитись від вантажу, намагатись рухатись вгору, рухи як при плаванні); якщо ні, то потрібно намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (сніговий пил потрапляє в ніс і рот – людина задихається); · вирушаючи в гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки мотузці людину, яка потрапила в снігову лавину, могли знайти.

Лісові пожежі. До 80% пожеж виникає через порушення населенням мір пожежної безпеки при поводженні з вогнем у місцях праці і відпочинку, а також в результаті використання в лісі несправної техніки. Буває, що ліс загоряється від блискавок під час грози.

По характеру пожежі поділяються на низові, підземні і верхівкові. Найчастіше відбуваються низові пожежі – до 90% від загальної кількості. У цьому випадку вогонь поширюється тільки по ґрунтовому покриві, охоплюючи нижні частини дерев, траву і виступаючі корені.

При верхівковій швидкій пожежі, яка починається тільки при сильному вітрі, вогонь просувається за звичай по кронах дерев «стрибками». Вітер розносить іскри, горять гілки і хвоя, тому створюють нові вогнища за кілька десятків, а то і сотні метрів. Полум'я рухається зі швидкістю 15 – 20 км/година. Так в Клюкветі, США в 1918 р. внаслідок лісної пожежі загинуло 800 осіб.

Так в сусідній Росії найбільше поширення цього нещастя відмічалось в Читинській, Іркутській,, Калінінградській, Архангельській областях, Красноярськом краї. В 2003 році лісові пожежі виникли в південних районах Франції, в Португалії, Іспанії. Досить часто відмічаються лісові пожежі в Бразилії, Канаді. Потрібні величезні зусилля пожежних підрозділів, населення, а іноді і армійських підрозділів, щоб зупинити і ліквідувати вогонь.

Райони у яких лютують лісові пожежі є «зоною стихійного лиха». Ці пожежі завдають величезних збитків довкіллю – гине місцева флора та фауна, погіршується екологія.

Рекомендації щодо правил поведінки при пожежах

· 3ахльостувати кромки пожежі – найпростіший і разом з тим досить ефективний спосіб гасіння слабких і середніх пожеж. Для цього використовують пучки гілок довжиною 1-2 м чи невеликі дерева, переважно листяних порід. Так група з 3-5 чоловік за 40 – 50 хв може погасити шляхом захльостування кромки, пожежу довжиною до 1000 м. · В тих випадках, коли захльостування вогню не дає належного ефекту, можна закидати кромку пожежі пухким ґрунтом. Безумовно, краще, коли це робиться за допомогою техніки. · Для того щоб вогонь не поширювався далі, на шляху його руху влаштовують земляні смуги і широкі канави. Коли вогонь доходить до такої перешкоди, він зупиняється: йому нікуди більше поширюватися. · Не виключено, що вогонь може наближатися до села чи іншого населеного пункту, розташованого в лісі чи поблизу його. З чого почати? Головне – евакуювати основну частину населення, в першу чергу дітей, жінок і стариків. Вивіз людей слід робити в напрямку, перпендикулярному поширенню вогню. Рухатися слід не тільки по дорогах, а також вздовж річок і струмків, а часом і по самій воді. Рот і ніс бажано прикривати мокрою ватно-марлевою пов'язкою, хусткою, рушником. Не забудьте взяти з собою документи, гроші і вкрай необхідні речі.

Пам’ятайте, вогонь дуже безжалісний. Тут слід мати навички медичної допомоги при термічних опіках.

Головне – попередити виникнення пожежі.

Метеорологічні стихійні лиха

Ми живемо на дні великого повітряного океану, глибина якого досягає 1000км, і він має назву атмосфера. Вітри – це природні змішувачі повітря, які забезпечують обмін між забрудненим та чистим, холодним та теплим повітрям, вони розганяють хмари, приносять дощ, тобто вітри є важливою частиною життя на планеті. Але й вони можуть бути небезпечними, руйнівними, джерелом метеорологічних стихійних лих.

þ Ураган – це вітер величезної руйнівної сили (із швидкістю більше ніж 30 м/с) і значної тривалості. Ураганний вітер руйнує міцні і зносить легкі споруди, звалює стовпи ліній електропередач та зв’язку, дерева, пошкоджує транспортні магістралі, мости, комунально-енергетичні системи, що призводить до людських жертв.

В 1806 році англійський адмірал Ф.Бофорт запропонував шкалу для вимірювання вітрів (див. табл.).

Шкала вітрів (за Бофортом)

Бали	Вітер	Швидкість вітру	Ознаки дії вітру
	Штиль	0 – 0,5	Листя на деревах не ворухнеться, дим із димарів піднімається вертикально
	Тихий	0,5 – 1,7	Листя на деревах не ворухнеться, дим із димарів піднімається вертикально
	Легкий	1,7 – 3,3	Дим трохи відхиляється, вітер майже не відчувається обличчям
	Слабкий	3,3 – 5,2	Вітер гойдає тонкі гілки дерев
	Помірний	5,2 – 7,4	Вітер здіймає куряву, гойдаються гілки середньої товщини
	Чималий	7,5 – 9,8	Хитаються тонкі стовбури дерев, на воді з’являються хвилі з гребнями
	Сильний	9,8 – 12,4	Хитаються товсті стовбури дерев, гудять телеграфні дроти
	Дуже сильний	12,4 – 15,2	Хитаються великі дерева, важко йти проти вітру
	Надзвичайно сильний	15,2 – 18,2	Вітер ламає товсті стовбури
	Шторм	18,2 – 21,5	Вітер зносить легкі будівлі, валить паркани
	Сильний шторм	21,5 – 25,1	Вітер валить і вириває з корінням дерева, руйнує міцні будівлі
	Жорстокий шторм	25,1 – 29,0	Вітер чинить великі руйнування, валить телеграфні стовпи, перекидає вагони

Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому океані поблизу узбережжя Центральної Америки. На Далекому Сході і в районах Індійського океану урагани (циклони) мають назву тайфунів. Суть усіх цих явищ одна. Ураган, тайфун, тропічний циклон – це велетенські віхоли нашої планети.

Тропічні урагани найчастіше виникають влітку над Атлантикою або Тихим океаном, коли нагріта сонцем вода віддає тепло повітрю. Діаметр такого урагану може досягати 900 км, а швидкість обертання повітряних мас доходить до 500 км/год., в цьому і полягає його руйнівна сила.

У центрі кожного тропічного циклону утворюється область дуже низького тиску з високою температурою. Це і є “око тайфуна”, його діаметр – 10-30 км.

Коли ураган наближається до узбережжя, він жене попереду себе величезні маси води. Штормовий вал, який супроводжується зазвичай і смерчами, шалено налітає на узбережжя і нищить усе живе.

Тропічні циклони – сезонні явища, частота яких у різних районах планети міняється в середньому від одного до 20 ураганів у рік. За рік із супутників просліджується до 110 ураганів, що зароджуються над Атлантикою. Але тільки 10-11 з них виростають до таких розмірів, коли їх можна іменувати ураганами, чи тропічними штормами. Важливою мірою захисту людей від ураганів служить їхнє прогнозування. Тропічні циклони на початку звичайно пізнають, а потім просліджують по знімках із супутників. Якщо виявляють, що ураган підсилюється, проводиться прогнозування його шляху і швидкості, що потім уточнюється при одержанні нової інформації. Коли ураган наближається до берега на відстань 300 км, його швидкість і напрямок руху можна визначити по радіолокаторі. У прогнозах звичайно прагнуть визначити ділянка узбережжя, якому загрожує ураган, місце очікуваного максимального штормового нагону, райони зливових дощів і повеней, а також ознаки торнадо щонайменше за 36 ч. до виходу тропічного циклону на берег. Служба погоди США випускає для населення прогнози за 24, 12 і 6 ч., що містять зведення про місцезнаходження і характеристики циклона, а при необхідності випускаються щогодинні бюлетені. В Австралії попередження випускаються кожні 6 ч., коли ураган знаходиться більш ніж у 100 милях від берега, і кожні 3 ч., коли він наближається до суші.

З метою захисту життя людей і їхнього майна адміністрація і саме населення в районах, підданих дії ураганів, уживають різних заходів. Здійснюються спроби впливати на сам ураган. Для цього, наприклад, хмари в зоні урагану засівають йодистим сріблом. Споруджуються запобіжні берегові дамби, насипаються захисні вали, дюни закріплюються рослинністю, проводяться лісопосадки. Будуються сховища. Важливе значення надається суворому дотриманню правил зонування території, дотриманню будівельних норм, при потребі будівлі зміцнюються, проводиться їх вітро- і гідрозахист. На випадок стихії накопичуються запаси води, продовольства і будівельних матеріалів. Найважливіша роль належить системі оповіщення про наближення урагану. Настільки ж важлива і добре організована евакуація людей з небезпечної зони. Американські дослідники дуже лаконічно формулюють міри захисту безпосередньо під час урагану: "Евакуація. Пошуки сховища. Молитва".

Різновидами урагану є буря, смерч (торнадо). Останні утворюються тоді, коли стикаються дві великі повітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а у верхніх – холодне. Швидкість переміщення хмари зі смерчем становить близько 50-60 км/год. Смерч, торкаючись поверхні землі, спричиняє великі руйнування. Це зумовлено двома чинниками: таранним ударом повітря, що швидко обертається, та великою різницею тиску між периферією та внутрішньою частиною лійки, з виникненням значної відцентрової сили.

На сьогодні існують сучасні методи прогнозування ураганів, смерчів. Так, підозрілі скупчення хмар, де б вони не виникали, фотографуються метеорологічними супутниками з космосу, з літаків. Ця інформація одразу ж аналізується, щоб розрахувати розвиток та рух ураганів та заздалегідь сповістити населення про небезпеку.

Рекомендації щодо правил поведінки при ураганах

· отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері, вікна; · з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину; · вимкнути газ, загасити вогонь в печі, підготувати аварійне освітлення (ліхтарі, свічки); · створити запас води і продуктів на 2-3 доби, покласти на видне місце аптечку, перев’язочний матеріал; · в будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отримати травми від осколків розбитого скла; · найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних приміщень; · коли ураган застав людину на відкритій місцевості, найкраще знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві); · ураган може супроводжуватись грозою, необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

Таблиця 3