Санітарні втрати, що прогнозуються при катастрофічному затопленні території міста у холодний період року

Згідно з отриманими даними видно, що без проведення попередньої евакуації населення кількість постраждалих, яка потребуватиме медичної допомоги (третій прогнозний варіант) може дорівнювати 2004±230 осіб або 1,1 осіб на 10 тис. населення, що потрапляє у зону катастрофи. Це у 2,1 раза перевищує величину санітарних втрат у денний час, що прогнозується за першим варіантом, та дорівнює величині санітарних величин у нічний час за тим самим варіантом розвитку подій.

Відповідно зростає кількість постраждалих, що входять у три визначні групи тяжкості стану. Так, кількість постраждалих у тяжкому стані збільшується у 1,9 раза, а в стані середньої тяжкості та легких – у 2,1 раза. Кількість постраждалих, що будуть потребувати ЕМД за життєвими показниками, при цьому може збільшуватись у 1,8 раза та дорівнювати 354±41 осіб.

Під час проходження хвилі прориву у нічний час величина санітарних втрат може становити 1803±202 осіб або 1,8 осіб на 10 тис. населення, що потрапляє у зону катастрофи, тобто в 1,6 раза більше, ніж у денний час. В той же час в абсолютних числах кількість санітарних втрат у нічний час прогнозується на 11,1% менше, ніж у денний, що пояснюється зменшенням кількості населення у потерпілих районах за рахунок працюючих на об’єктах економіки. Кількість постраждалих у тяжкому стані та стані середньої тяжкості у нічний час збільшується на 3,2% та 9,0%, в той же час як кількість легкоуражених у цих умовах зменшується на 23,2%. На 2,8% більше постраждалих потребуватимуть ЕМД за життєвими показниками.

Як й у другому прогнозному варіанті розвитку катастрофи, під час проведення попереджувальної евакуації частини населення із можливої зони НС, кількість санітарних втрат значно зменшується (четвертий прогнозний варіант). Так, загальна величина санітарних втрат у денний час, що прогнозується, дорівнюватиме 485±54 осіб, а у нічний час – 746±82 осіб, що відповідно у 4,1 та 2,4 раза менше, ніж величини цих показників у третьому прогнозному варіанті. Відповідно до цього зменшується й кількість постраждалих у окремих групах, яким ЕМД повинна надаватися за життєвими показниками (вона становитиме у денний час 27,0%, а у нічний час 40,7% від величини відповідних показників, визначених у третьому прогнозному варіанті).

Таким чином, отримані результати свідчать, що використання методичних підходів, що пропонуються нами, дозволяє диференційовано визначати величину та структуру санітарних втрат при найбільш імовірних варіантах розвитку катастрофи, пов’язаної з проривом греблі гідровузла та покласти його в основу розрахунків потреби сил та засобів системи охорони здоров’я, необхідних для ліквідації медико-санітарних наслідків цього виду НС, спланувати підготовку й моделі реагування на цю подію, а також розробити пропозиції щодо зменшення негативних її наслідків на життя та здоров’я населення можливої зони катастрофи.