Поняття та принципи законності

Законність — суворе і суцільне виконання розпоряджень правових законів усіма суб’єктами правовідносин. Інакше кажучи, законність можна визначити як правовий режим, за яким діяльність усіх державних органів, юридичних і фізичних осіб здійснюється згідно з вимогами закону.

Принципи законності — система керівних положень та ідей, що визначають природу законності, її місце у суспільстві та у системі інших правових категорій:

1. Принцип єдності законності полягає у забезпеченні єдності розуміння законів та підзаконних актів, одноманітного тлумачення та застосування нормативно-правових актів, встановлення рівних можливостей та відповідальності для всіх суб'єктів права.

2. Принцип загальності законності забезпечує рівність всіх суб'єктів суспільних відносин перед законом.

3. Верховенство закону виявляється у вищій юридичній силі закону у порівнянні з іншими нормативно-правовими актами.

4. Принцип гарантованості прав та свобод громадян забезпечує конституційне їх закріплення і гарантування, відповідність міжнародно-правовим стандартам та можливість поновлення порушених прав.

5. Взаємодія законності та доцільності полягає у можливості суб'єктів правових відносин приймати найбільш ефективні, доцільні рішення у межах правового поля, визначеного нормою права. Цей принцип випливає з цінності права в житті суспільства як засобу забезпечення порядку.

6. Невыдворотність відповідальності як принцип законності полягає у тому, що кожне скоєне правопорушення повинно бути розкрито, а винні у його вчиненні повинні нести відповідальність, передбачену законом.

7. Взаємозв'язок законності та культури визначає взаємозалежність рівня законності від рівня загальної і правової культури громадян та посадових осіб.