Порогова концентрація

Найменша концентрація токсичної речовини в об'єктах навколишнього середовища, яка зумовлює початкові симптоми отруєння.

Середньо-смертельна доза (LD 50)

Концентрація токсичної речовини, яка при надходженні в організм викликає загибель 50,0% уражених.

Абсолютно смертельна доза (LD 100)

Концентрація токсичної речовини, яка при надходженні в організм викликає загибель 100,0% уражених.

За ступенем токсичності СДОР поділяють на: (також див. табл.2)

1) Надзвичайно небезпечні (ГДК <0,1 мг/м):

- фосфорорганічні речовини (зарин, зоман, Vі-гази);

- нітрили (синильна кислота, її похідні);

- сульфіди (іприт);

- похідні вугільної кислоти (фосген, дифосген);

2) Високонебезпечні (ГДК 0,1-1 мг/м):

- фосфорорганічні, крім бойових отруйних речовин, (карбофос);

- фторорганічні (фтороцтова кислота);

- сполуки арсену (миш'яку), ртуті, свинцю, цинку, талію, кадмію;

-карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза);

3) Помірнонебезпечні (ГДК 1,1-10 мг/м³): -мінеральні та органічні кислоти - сульфатна (Н₂S0₄), хлоридна (НСl), нітратна (НNO₃), фосфорна (Н3РО4), оцтова;

- луги (їдкий натр, аміак);

- сполуки сірки (вуглець сірки, диметилсульфід); -органічні і неорганічні нітро- і аміносполуки (феноли, альдегіди, крезоли).

За синдромологічними проявами отруєнь СДОР поділяють на:

1. Речовини переважно із задушливою дією (хлор, оксихлорид фосфору, фосген, хлорид сірки);

2. Речовини переважно із загальноотруйною дією (синильна кислота, діоксид вуглецю, ціаніди, сірчаний ангідрид);

3. Речовини, яким властиві задушлива та загальноотруйна дія:

а) з вираженою припікаючою дією (акрилонітрил, азотна кислота);

б) зі слабкою припікаючою дією (сірководень, оксид азоту, сірчистий ангідрид).

4. Речовини, які порушують генерацію проведення та передачу нервового імпульсу периферичної нервової системи (ФОС)

5. Речовини, яким властиві задушлива та нейротоксична дія (аміак).

6. Речовини, які порушують обмін речовин та структуру клітин - цитохімічні або метаболічні отрути: (діоксан, галогенізовані вуглеводні, етиленоксид).

Осередок хімічного ураження

Територія {зона розливу) з населенням, технічними засобами, народногосподарськими об'єктами, у межах якої, внаслідок аварії на ХНО, відбувся розлив, викид газів, парів, аерозолів отруйних речовини, що призвело до масового ураження людей, тварин,рослин.