2015-10-13
460
Територія (зона зносу) на яку поширилася хмара СДОР з небезпечною для людини концентрацією. Розміри 3X3 залежать від кількості викиду СДОР унаслідок аварії на ХНО, їхніми фізико-хімічними властивостями, метеорологічними умовами тощо. На території 3X3 можуть сформуватися один чи кілька осередків хімічного ураження.
Розрізняють 4 осередки хімічного ураження СДОР (також див. табл.З)
Критерієм оцінки є 1 година (більше чи менше): стійкість і дія на людину більше 1 години - стійкі і сповільненої дії, менше 1 години - нестійкі і швидкої дії:
- Стійкий, швидкої дії (ФОС, анілін);
- Стійкий, сповільненої дії (сірчана кислота, етилсвинець);
- Нестійкий, швидкої дії (хлор, аміак, синильна кислота, оксид вуглецю);
- Нестійкий, сповільненої дії (бромметил, азотна кислота, гексахлоран).
Для осередків хімічного ураження швидкодіючими речовинами характерно:
- одномоментне (від кількох хвилин до кількох десятків хвилин) ураження значної кількості людей; -швидкий прояв інтоксикації із значною кількістю тяжких уражень;
|
|
|
- дефіцит часу для органів охорони здоров'я для організації роботи. Вирішальне значення в цих умовах набуває само і взаємодопомога;
- потреба в евакуації постраждалих за один рейс.
Для осередків хімічного ураження речовинами сповільненої дії характерно:
- формування санітарних втрат йде повільно (декілька годин);
-наявність деякого резерву часу для корегування роботи закладів охорони здоров'я;
- необхідність активного виявлення постраждалих серед населення;
- евакуація здійснюється за декілька рейсів.
| В осередку хімічного ураження розрізняють: | 1) Зона розливу - територія, яка визначається площею (межами) безпосереднього розливу або викиду СДОР в зовнішнє середовище. В зоні створюються абсолютно смертельні концентрації отруйних речовин на рівні ІЛЗкхь 2) Зона ураження - територія, на якій можлива концентрація СДОР в повітрі в межах ІЛ}]0о-Ь05(ь 3) Зона зараження - територія, на якій концентрація СДОР в повітрі становить ІЛ)5о- Тривале перебування людей у цій зоні є небезпечним для здоров'я. |
| Розміри осередку хімічного ураження залежать від таких факторів: | - кількість СДОР, що потрапили в навколишнє середовище під час аварії на ХНО; - фізико-хімічні властивості СДОР; - площа розливу (викиду) СДОР; - кліматичні та метеорологічні умови; - напрямок і швидкість вітру; - вертикальна стійкість приземних шарів атмосфери; - рельєф місцевості та наявність лісових насаджень; - щільність забудови населених пунктів. |
| Хімічна обстановка | Це умови, які виникають після аварії на ХНО, внаслідок забруднення об'єкта та навколишнього середовища СДОР і характеризується токсичністю СДОР, масштабами та характером зараження місцевості, людей, техніки, різних об'єктів, повітря, джерел питної води і продуктів харчування. |
| Оцінка хімічної обстановки | Це визначення масштабу і характеру ураження отруйними речовинами (ОР) і СДОР, аналіз їхнього впливу на діяльність об'єктів, сил медицини катастроф і населення. |
| Основними вихідними даними при оцінці хімічної обстановки є такі: | а) тип ОР або СДОР, район; б) час і кількість ОР, що вилилися; в) метеорологічні і топографічні умови місцевості; г) ступінь захищеності людей, техніки, майна. |
| Ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) формується такими станами атмосфери в приземному шарі повітря: | — інверсія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні; -конвекція - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні; - ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні, зазвичай спостерігається в похмуру погоду і при сніжному покриві. |
Таблиця 1. Класифікація хімічно небезпечних об'єктів та адміністративно-територіальних одиниць (крім залізниць)
|
|
|
| Найменування об'єкта | Критерії класифікації | Одиниця виміру | Ступінь хімічної небезпеки | |||
| І | II | III | IV | |||
| Хімічно-небезпечний об'єкт (ХНО) | Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аваріях на ХНО | осіб | понад 3000 | 3000-300 | 300-100 | менше 100 |
| Хімічно-небезпечна адміністративно-територіальна одиниця | Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) при аваріях на ХНО | % | понад 50 | 50-30 | 30-10 | менше 10 |
Таблиця 2. Середньосмертельні дози токсичних речовин при різних шляхах надходження в організм людини згідно класу небезпечності речовин
за ступенем їх токсичного впливу
| Показник | Клас небезпечності | |||
| (Надзвичайно небезпечні) | 2 (Високо-небезпечні) | 3 (Помірно-небезпечні) | (Мало-небезпечні) | |
| ГДК в повітрі (мг/м") | <0,1 | 0,1-1 | 1,1-10 | >10 |
| ЬВ5о при надходженні у шлунок (мг/кг) | <15 | 1-150 | 151-500 | >500 |
| ІХ>50 при попаданні на шкіру (мг/кг) | < 100 | 100-500 | 501-2500 | >2500 |
| •з ІЛЗ)5о в повітрі (мг/м) | <500 | 500-5000 | 5001-50000 | > 50000 |
Таблиця 3. Осередки ураження СДОР за тривалістю уражуючої дії та часом формування втрат серед населення
| Вид осередку | Тривалість уражуючої дії | Час формування втрат серед населення |
| Стійкий швидкодіючий | Понад 1 год | Хвилини-десятки хвилин |
| Стійкий повільно діючий | Понад 1 год | Години-десятки годин |
| Нестійкий швидкодіючий | Хвилини-десятки хвилин | Хвилини-десятки хвилин |
| Нестійкий повільно діючий | Хвилини-десятки хвилин | Години-десятки годин |
