I.За характером руйнування:
- без руйнування ємностей, цехів, виробництва;
- з руйнуванням ємностей, цехів, виробництва.
II.За кількістю уражених людей (тварин):
- без ураження людей (тварин);
- одиничні (кількість потерпілих - 1-2 особи);
- малі (кількість потерпілих - 3-10 осіб);
- середні (кількість потерпілих- 11-50 осіб);
- великі (кількість потерпілих - 51-100 осіб);
- гігантські (кількість потерпілих - понад 1000 осіб).
III. За масштабом:
- цехові - аварії, у результаті яких взагалі не було викиду СДОР або він був незначним, і заражена територія обмежена територією цеху;
- об'єктові — аварії, пов'язані з витіканням СДОР з технологічного устаткування, але заражена територія не перевищує санітарно-захисної зони навколо підприємства;
- місцеві - аварії, викликані руйнуванням великої ємності або складу СДОР, а хмара отруйних речовин сягає житлових кварталів і тому є необхідність евакуювати населення з найближчих будинків;
- регіональні - аварії, що характеризуються значним викидом СДОР, хмара яких поширюється вглиб житлових кварталів;
-глобальні - аварії на великому об'єкті з повним руйнуванням усіх сховищ СДОР, що спричиняє необхідність застосування термінових заходів щодо захисту людей на значній території.
Найбільш типові аварії на підприємствах хімічної і нафтохімічної промисловості:
- пожежі і загоряння в технологічних установках, які не призводять до утворення вибухонебезпечних сумішей не тільки в апаратах, але й в атмосфері виробничих будівель;
- вибухи на відкритих установках і у виробничих приміщеннях, викликані викидами вогненебезпечних і вибухонебезпечних продуктів в атмосферу;
- вибухи усередині технологічного устаткування, що супроводжуються його руйнуванням (розгерметизацією) і викиданням вогненебезпечних і вибухонебезпечних продуктів, що спричиняє вторинні вибухи або пожежі.
Токсична дія НХР та СДОР на організм людини визначається наступними факторами:
- Фізичні _____ властивості: агрегатний стан (газоподібний, рідкий, твердий, аерозоль), температура кипіння, густина, розчинність у воді, жирах, ліпідах.
- Хімічні властивості: види хімічного впливу при контакті з клітинами тканин:
а) дія на рецептори - холінергічні, адренергічні, дофамінові, серотонінові, гістамінові, пуринові, опіатні, ГАМК тощо;
б) мембранотоксична дія (первинна зміна фізико-хімічних властивостей ліпідного прошарку біомембран);
в) порушення метаболізму в клітинах (у тому числі її регуляційних систем);
г) генотоксична дія та пошкодження системи білкового синтезу.
- Шляхи надходження в організм:
а) через незахищену шкіру (перкутанні ушкодження) та кон'юнктиву ока;
б) через рот (пероральні ураження);
в) інгаляційно;
г) через опікові поверхні та рани.
- Концентрація в об'єктах навколишнього середовища (повітря, вода, продукти харчування тощо).
-Тривалість впливу на організм.
Гранично допустима концентрація (ГДК)
Максимальна концентрація токсичної речовини в об'єктах навколишнього середовища, яка не викликає симптомів отруєння організму.