Зміст поняття згуртованість і спрацьованість

Спрацьованість - це ще один ефект сполучення і взаємодії людей, що дозволяє домагатися високої успішності спільної роботи і задоволеності своєю працею й один одним. Спрацьованість, як правило, не приводить до виникнення таких феноменів міжособистісного спілкування, як емоційна близькість, ідентифікація, орієнтація на інтимно-особистісне спілкування партнерів. Це, скоріше, результат успішної реалізації групою її інструментальних функцій, що дозволяє досягати високої продуктивності діяльності, високої задоволеності членів групи своєю працею і груповим членством, а також породжує гарний рівень взаєморозуміння, адекватного відображення учасниками спілкування усього, що відбувається в групі.

В умовах, коли члени групи не змогли досягти гарного рівня спрацьованості або виявилися малосумісними по своїм характерологічним, особистісним властивостям або рольовим представленням, розвиваються різні міжособистісні внутрігрупові конфлікти (про конфлікти ми докладно поговоримо в наступному розділі нашого лекційного курсу).

Згуртованість групи - це процес, що супроводжує її на всіх етапах розвитку. Суть згуртованості - у формуванні особливого типу зв'язків у групі, що дозволяють формальну структуру, що задається ззовні, перетворити в психологічну спільність. Згуртованість має різні прояви. Вона виражається й в емоційній привабливості і взаємоприв'язі членів групи, і в прагненні їх й в емоційній привабливості і взаємоприв'язі членів групи, і в прагненні їх до збереження свого групового членства, і в єдності цінностей і цілей учасників групового спілкування.