Діагностика

Методи інструментальної діагностики ХГ:

- функціональна діагностика: визначення шлункової секреції методом фракційного зондування або методом івнтрагастральної рН-метрії;

- ендоскопічне дослідження;

- морфологічне дослідження;

- рентгенологічне дослідження органів шлунково-кишечного тракту;

- діагностика інфекції H. рylorі (бактеріологічне дослідження – посів біоптата СО на диференціально-діагностичне середовище; морфологічне: гістологічний – забарвлення бактерії в гістологічному препараті СО за Гімзе, Вартину-Старрі, Генте, толуїдиновим синім; цитологічний – забарвлення бактерій в мазках-відбитках СО шлунка за Гімзе, Граму; визначення продуктів життєдіяльності H. Рylorі: уреазний – визначення уреазної активності в біоптаті СО шлунка в рідкому або гелєподібному середовищі, яке містить субстрат, буфер та індикатор; дихальний – визначення у видихаємому повітрі ізотопів ¹⁴С або ¹³С, які виділяються внаслідок розщеплення в шлунку хворого меченої сечовини під дією уреази бактерії H. рylorі; імуноферментний – визначення антитіл до H. рylorі; ПЦР - визначенняH. рylorі за допомогою полімеразної цепної реакції в калі.

Диференціальний діагноз

1. Рак шлунка

2. Виразкова хвороба

3. Хронічний холецистит

4. Хронічнйи панкреатит

5. Хронічний колит

Ускладнення

1. Кровотеча

2. Залізодефіцитна анемія

3. В₁₂ – фолієводефіцитна анемія

4. Гастрогенний коліт

5. Гіпополівітаміноз

6. Рак шлунка

Лікування

6. Режим. Нормалізація способу життя:усунення стресу, при необхідності – використання сндативних препаратів.

7. Дієта. Принцип механічного, хімічного та термічного щаженія. Харчування повинно бути дробовим, 5-6 разів на день. Слід уникати продуктів, які мають подразнюючі дію на СО шлунка, припинити прийом ліків, паління.