Гіпотензивні засоби

Засоби, що знижують артеріальний тиск. Гіпертензія-це стан, при якому АТ вище 140)90 ммрт.ст.. Причини гіпертензії можуть бути різними, але всі вони мають під собою основу: збільшення тонусу судин, хвилинного об’єму серцевого викиду та загального об’єму циркулюючої крові. Регуляція тонусу судин досить складна, і залежить від багатьох факторів (центральна та периферична нервова система, ренін-ангіотензинова,симпато-адреналова системи та ін.

Класифікація гіпотензивних засобів:

1. Нейротропні антигіпертензивні засоби центральної дії:

· Стимулятори центральних адренорецепторів: клофелін (гемі тон, катапресан, клоні дин), метилдофа (допегіт, альдомет)

· Засоби, що пригнічують ЦНС: седативні, снодійні, транквілізатори, нейролептики.

· Стимулятори імідазолінових рецепторів: моксонідин(фізіотенс), рилмепідин

· Гангліоблокатори: бензогексоній, гігроній, пентамін

· Симпатолітики: резерпін, раунатин, октадин

2. Нейротропні антигіпертензивні засоби периферичної дії:

· В-адреноблокатори: анаприлін, атенолол, метопролол, соталол, лабеталол,

· А-адреноблокатори: празозин, фентоламіну гідрохлорид, урапідил, пірроксан

3. Інгібітори АПФ: каптоприл, еналаприл, раміприл, лізинопріл

4. Блокатори ангіотензину: лозартан, епросартан, саралазин

5. Периферійні судиннорозширювальні засоби: апресин (гідралазин), нітропрусид натрію, молсидомін (корватон), папаверин, но-шпа, дибазол, папазол,

6. Антагоністи кальцію: верапаміл, ніфедипін, ділтіазем

7 Діуретини: фуросемід, (лазикс), гіпотіазид, спіронолактон (верошпірон), тріамтерен, етакринова кислота.

Класифікація антигіпертензивних препаратів за рекомендацією ВООЗ:

А. Засоби основної групи:

1. сечогінні

2. в-адреноблокатори

3. інгібітори АПФ

4. антагоністи кальцію

5. а-адреноблокатори

6. блокатори рецепторів ангіотензину

Б. Препарати додаткової групи

1. антигіпертензивні засоби центральної дії

2. симпатолітики

3. міотропні судинорозширювальні засоби

Гіпотензивні засоби центрального типу дії розширюють судини та знижують тиск завдяки гальмуванню та пригніченню ЦНС, в тому числі і судинорухових центрів.

Клофелін ( Clophelinum) (клоні дин, гемі тон, катапресан, клофазолін, барк лід) антигіпертензивний препарат центральної дії. таб. По 0,000075гта 0,00015г; амп. 0,01%-1мл. При сублінгвальному застосуванні дія чз 3-5хв., при внутрішньому—1-2год, в)м-15-20хв. тривалість дії до 12 год. Показання: гіпертензивний криз, глаукома(для зниження вн.очного тиску), нападів мігрені. Побічна дія: ортостатичний колапс, сухість в роті, закрепи, сонливість, слабкість, запаморочення. Під час лікування клофеліном заборонено вживати етиловий спирт.

Гангліоблокатори знижують тиск завдяки порушенню проведення судинозвужуючих імпульсів. Побічна дія: колапс, закрепи, атонія сечового міхура. Призначають при гіпертонічних кризах, злоякісній гіпертонії, в анестезіології для керованої гіпотонії, БА

Бензогексоній таб 0,1; амп.2,5%-1мл.

Пентамін амп.5%-1 і 2 мл.

Симпатолітики порушують синтез та депонування катехоламінів.

Резерпін таб по 0,0001 та 0,00025. знижує систолічний та діастоличний тиск, викликає брадікардію. Стійкий гіпотензивний ефект розвивається через 2-3 неділі. Побічна дія: слабкість, запаморочення, депресія, діарея.

Раунатин (раувазан) має менший вплив на ЦНС, та виявляє проти астматичну дію.

Октадин на відміну від 2х попередніх препаратів на проникає через ГЕБ.

В-адреноблокатори виявляють гіпотензивну, анти аритмічну та анти-ангінальну дію.

Анаприлін ( пропранолол, обзідан, індерал) таб. По 0,01 і 0,04; амп. 0,1%-5мл. Добре співпрацює з гіпотиазидом, резерпіном, а-адреноблокаторами. Не бажене застосування з антагоністами кальцію. Показання: гіпертонічна хвороба у хворих до 40 років, ІХС, аритмії, тиреотоксикоз, глаукома. Протипоказання: БА, брадікардія, блокади серця, виражена серцева недостатність, цукровий діабет з кето ацидозом, хвороба Рейно.

Інгібітори АПФ на сьогодні найбільш ефективні антиангінальні засоби. Застосовують при гіпертонії, хронічній серцевій недостатності.

Каптоприл таб. 0,025 та 0,05 Побічна дія: сонливість, головний біль, сухий кашель, агранулоцитоз.

Еналаприл (ренитек, енам) виявляє більш сильну дію та тривалість ефекту.

Нітропрусид натрію – міотропний спазмолітик короткочасної дії. Амп. По 50мг ліофілізованого препарату з додатком розчинника. Застосовується як препарат екстреної терапії при гіпертонічних кризах, гострій серцевій недостатності. Препарат розводять безпосередньо перед введенням., і застосовують не пізніше ніж через 4 год. При розведенні має злегка коричневий окрас. Не можна змішувати з іншими препаратами. Введення вв крапельно.

А-адреноблокатори розширюють судини, мало впливають на функції серця.

Празозин таб. по 0,001 та 0,005г. Призначається при гіпертонії, хронічній серцевій недостатності, при порушеннях периферичного кровообігу. можливе компонування з діуретинами, в-адреноблокаторами, клофеліном.

Тропа фен амп з порошком по 0,02. готують розчин 1%та2%.призначається для зняття гіпертонічного кризу (підшкірно або в)м вводять 0,5-1мл 1-2% розчину. Протипоказання різкі органічні зміни серця та судин.

Лабеталол а – в- блокатор.

Міотропні вазодилятатори розширюють судини та знижують тиск. При гіпертонічній хворобі часто застосовуються в комплексі з іншими антигіпертензивними засобами.

Дибазол (Dibasolum) таб.по 0,02 та амп. 0,5%, 1% по 1; 2; 5мл. Застосовується для купірування гіпертензивних кризів. Добре переноситься хворими, але виникає толерантність.

Папаверин ( Papaverini hydrochloridum) таб. По 0,04; амп. По 2%-2мл.

Апресин (гідролазин) таб 0,01 та 0,25г призначається з в-блокаторами. Довготривалий курс не рекомендується.

Магнію сульфат амп.20% та 25% по 5,10, 20 мл. при парентеральному застосуванні знижує АТ. В)м введення досить болюче. В)в вводять дуже повільно, крапельно на протязі години у вигляді 3% розчину. Застосовується при гіпертензивних кризах.

Антагоністи кальцію

Фенігідін (Phenigidinum) (нифедіпін, адалат, коринфар, корди пін) др.. по 0,01 застосовується при гіпертонії. В порівнянні з верапамілом та ділтиаземом має більш виражену гіпотензивну дію. В останній час використовують пролонговані форми (Коринфа-ретард). При сублінгвальному прийомі використовується для купірування гіпертензивних кризів.

В комбінованій терапії гіпертонії використовуються сечогінні препарати (діуретики), які виводячи зайву рідину з організму—знижують тиск.

Дихлотіазид (Dichlotiasidum) (гіпотіазид) табю по 0,1; 0,025.Діуретичний ефект розвивається чз 1-2 год, триває до 12 год. Призначаєть при гіпертонії, набряках. Вживати потрібно зранку після сніданку. Побічна дія- гіпокаліємія, тому призначається з препаратами калію (ас паркам, пан ангін).

Фуросемід ( Furosemidum) (лазикс)-сечогінний засіб швидкої та сильної дії. Таб по 0,04г, амп.1%-2мл. Призначається в екстрених випадках-гіпертензивний криз, набряк легень, мозку та ін. Побічна дія: ото токсичність, гіпокаліємія, гіперглікемія.В таблетках призначається по схемі(зч день, 2дні прийом-3перерва та ін), разом з препаратами калію. При парентеральному – не можна вводити з іншими препаратами в одному шприці. Протипоказання: тяжка ниркова недостатність, подагра, тяжкий цукровий діабет, разом з ототоксичними та нефротоксичними препаратами.

Спіронолактон (Spironolactonum) (верошпірон) таб по 0,025 діуретик слабкої та повільної дії. Призначається в комплексному лікуванні. Не виводить калій.

В останній час широко застосовуються комбіновані гіпотензивні препарати.

Адельфан-езідрекс –резерпін +дігідролазин(перифер. вазодилятатор)+ дихлотіазід (гіпотіазид).

Етап-Н – еналапріл+ гідрохлортіазід (діуретик)

Капозід –каптоприл+ гідрохлортіазід (діуретик)

Крістепін, норматенс— резерпін, клоп амід (діуретик), дігідроергокрістін

Тонорма – атенолол, ніфедіпін

Трирезид К- резерпін, дігідролазін, гідрохлортіазід, калій.

Ускладненням гіпертонічної хвороби може бути гіпертензивний криз—стан, який характеризується значним підвищенням тиску, розладами мозкового та серцевого кровообігу. Засоби, що призначаються для купірування гіпертензивного кризу: клофелін, бензогексоній, дибазол, магнію сульфат, нітропрусид натрію, лабеталол, фуросемід, аміназін+дроперідол, та ін.