3.2.1.1. Страхування як економічна категорія виконує такі функції:
а) ризикову;
б) страхового інтересу;
в) превентивну;
г) координуючу;
д) суброгаціїї;
ж) фіскальну;
з) розподільчу.
3.2.1.2. Що відноситься до принципів страхування:
а) контрибуція;
б) андерайтинг;
в) страховий інтерес;
г) аквізиція;
д) абандон;
ж) повне відшкодування збитків від діяльності в несприятливих умовах;
з) стабільність розмірів страхових тарифів протягом тривалого часу.
3.2.1.3. Передача страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх осіб у границях виплаченої суми – це:
а) спільне перестрахування;
б) контрибуція;
в) перестрахування;
г) суброгація.
3.2.1.4. Право страховика на звертання до інших страховиків, що по переданих полісах несуть відповідальність перед тим самим конкретним страхувальником із пропозицією розділити витрати на відшкодування збитків:
а) спільне страхування;
б) контрибуція;
в) перестрахування;
г) суброгація.
Тема 2. Класифікація страхування
|
|
3.2.1.5. Класифікація страхування, яка передбачає виокремлення етапів розвитку страхування – це:
а) класифікація за історичними ознаками;
б) класифікація за економічними ознаками;
в) натуральна;
г) штучна.
3.2.1.6. Майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, складають:
а) особове страхування;
б) майнове страхування;
в) страхування відповідальності;
г) перестрахування.
3.2.1.7. Об’єкти особистого страхування:
а) мають вартісну оцінку;
б) не мають вартісної оцінки;
в) не має вартісної оцінки лише змішане страхування життя;
г) не має вартісної оцінки лише страхування працездатності людини.
3.2.1.8. До підгалузей особистого страхування не відносять:
а) страхування життя;
б) страхування від нещасних випадків;
в) медичне страхування;
г) страхування відповідальності.