2015-10-13
438
3.2.1.26. Об’єктом страхування будівельно-монтажних ризиків можуть бути:
а) гроші готівкою;
б) заробітна плата робітників, зайнятих у будівництві;
в) спорудження, призначені для будівництва;
г) транспортна техніка в границях будівельного майданчика;
д) будівельні документи і креслення;
ж) акції, облігації та інші цінні папери.
з) технічні носії інформації, комп’ютерних та аналогічних систем.
3.2.1.27. До оформлення договору страхування будівлі страховик повинний:
а) з’ясувати фінансовий стан страхувальника;
б) оглянути будинок в присутності страхувальника;
в) обчислити суму страхового відшкодування;
г) скласти страховий акт;
д) скласти розрахунок вартості відновлення будинку;
ж) дати страхову оцінку будинку;
з) з’ясувати кількість мешканців що постійно проживають у даному будинку.
3.2.1.28. За основу при оцінюванні будівель страховики України беруть:
а) договірну вартість;
б) ринкову вартість, що склалася в даному регіоні;
в) первісну вартість;
г) дійсну вартість.
|
|
|
Тема 9. Страхування відповідальності
3.2.1.29. Особливістю страхування відповідальності є:
а) проведення його завжди у обов’язковій формі;
б) визначення страхової суми на підставі страхової оцінки;
в) відшкодування збитків завданих майну, життю і здоров’ю третьої особи;
г) визначення в договорі страхування граничної суми відшкодування;
д) страхова сума виплачується при закінченні строку дії договору страхування;
ж) проведення його завжди у добровільній формі;
з) право на одержання викупної суми має тільки вигодонабувач.
3.2.1.30. Об’єктом страхування за договором страхування цивільної відповідальності визнається:
а) недбалість страхувальника;
б) некваліфіковане виконання страхувальником своїх обов’язків;
в) відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам;
г) транспортний засіб.
Тема 10. Перестрахування і співстрахування
3.2.1.31. Процес подальшої передачі раніше прийнятих у перестрахування ризиків іншим перестраховикам:
а) самострахування;
б) цесія;
в) ретроцесія;
г) ексцедент.
Метод перестрахування, при якому страховик не несе ніякої відповідальності перед перестраховиком за передачу ризиків у перестрахування. Питання про те, чи передавати ризик у перестрахування і в якому обсязі, вирішує цедент.
а) облігаторне перестрахування;
б) факультативне перестрахування;
в) факультативно-облігаторне перестрахування;
г) облігаторно-факультативне перестрахування.
3.2.1.33. Договір перестрахування, у якому страховик прагне не до вирівнювання окремих ризиків даного виду, а безпосередньо до забезпечення фінансової рівноваги страхових операцій у цілому, називається:
|
|
|
а) квотно-эксцедентным;
б) эксцедентным;
в) перестрахуванням перевищення збитків;
г) перестрахуванням перевищення збитковості.
3.2.1.34. У непропорційному перестрахуванні збитки, яки більш середньої суми власного утримання цеденту і вище верхньої максимальної межи відповідальності перестраховика, покриваються:
а) страховиком;
б) перестраховиком;
в) цедентом;
г) перестраховиком і цедентом згідно їх долями (розподіляються між ними).
Т ема 11. Доходи, витрати і прибуток страховика
3.2.1.35. Плата за страхування, що страхувальник вносить страховику за прийняте їм на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику при настанні страхового випадку називається:
а) нетто-премією;
б) надбавкою за ризик;
в) страховою премією;
г) достатнім внеском.
3.2.1.36. Витрати, які має страхова компанія при укладанні нових договорів страхування – це:
а) ліквідаційні витрати;
б) інкасацій ні витрати;
в) аквізаційні витрати;
г) адміністративні витрати.
