3.2.1.17. Кількість учасників (засновників) страховика згідно з вимогами Закону України «Про страхування» має бути:
а) не менше двох;
б) не менше трьох;
в) не лімітується;
г) не менше п’яти.
3.2.1.18. Організаційно-правова форма власності страховика:
а) товариство з обмежено. відповідальністю;
б) довірче товариство;
в) приватне підприємство;
г) командитне товариство.
3.2.1.19. Товариство, учасники якого одночасно є страхувальниками та страховиками - це:
а) повне товариство;
б) командитне товариство;
в) товариства взаємного страхування;
г) кептивне товариство.
3.2.1.20. Мінімальний розмір статутного фонду страховиків, які не займаються страхуванням життя, має становити:
а) 1,5 млн. євро;
б) 2 млн. євро;
в) 1 млн. євро;
г) 500 тис. євро.
Тема 6. Страховий ринок
3.2.1.21. Факт укладання договору страхування посвідчується:
а) страховим свідоцтвом;
б) страховим полісом;
в) страховим сертифікатом;
г) все вірно.
Тема 7. Особисте страхування
3.2.1.22. Страховими випадками при страхуванні життя є:
|
|
а) смерть застрахованого від будь-якої причини;
б) постійна втрата застрахованим загальної працездатності;
в) дожиття застрахованим до закінчення строку дії договору страхування;
г) тимчасова втрата працездатності у зв’язку із травмою;
д) одержання застрахованою особою в установі охорони здоров’я медико-санітарної допомоги у випадку отруєння чи іншого нещасного випадку;
ж) смерть застрахованого лише від нещасного випадку;
з) смерть застрахованого відбулася на протязі перших 6 місяців дії договору від серцево-судинних захворювань.
3.2.1.23. Розрахунки за надану послугу в системі медичного страхування здійснюються:
а) між страховиком і страхувальником;
б) між страхувальником і лікувально-профілактичною установою;
в) між страховиком і лікувально-профілактичною установою;
г) між страховиком і асистуючою компанією.
3.2.1.24. Одержувач страхової суми після смерті заповідача, призначений страхувальником і відзначений у страховому полісі:
а) застрахований;
б) страхувальник;
в) вигодонабувач;
г) актуарій.
3.2.1.25. Страхування від нещасних випадків проводиться на випадок:
а) дожиття до закінчення строку страхування;
б) смерті з будь-якої причини;
в) постійної втрати загальної працездатності від нещасного випадку;
г) дожиття застрахованим до певного віку визначеного договором страхування.