Тема 3. Страхові ризики та їх оцінка

3.2.1.9. Для оцінки ризиків використовують наступні методи:

а) технічний метод;

б) метод індивідуальних оцінок;

в) індексний метод;

г) метод середніх величин;

д) метод структурного розділення;

ж) градієнтний метод;

з) маржинальний метод.

3.2.1.10. Метод, використовуваний при укладанні договору страхування по великих об'єктах, унікальним технологіям, при якому ризик неможливо зіставити із середнім типом ризиків - це:

а) метод середніх величин;

б) метод індивідуальних оцінок;

в) метод процентних надбавок;

г) метод відсотків.

3.2.1.11. Сукупність технічних прийомів, математичних числень і побудова страхових тарифів одержала назву:

а) калькуляції;

б) актуарних розрахунків;

в) страхових розрахунків;

г) методів виміру ризиків.


3.2.1.12. Відношення суми страхового відшкодування до максимально можливого страхового відшкодування, рівному сукупній страховій сумі всіх застрахованих об'єктів:

а) норма збитковості;

б) збитковість страхової суми;

в) коефіцієнт збитковості;

г) середнє страхове відшкодування на один постраждалий об'єкт.

Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності

3.2.1.13. Страховики в Україні отримують ліцензію на проведення:

а) страхової діяльності;

б) перестрахових операцій;

в) діяльності, пов’язаної з формуванням страхових резервних фондів;

г) конкретних видів страхування.

3.2.1.14. Для здійснення обов’язкового страхування порядок і правила проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів, встановлює:

а) Президент України;

б) Верховна Рада України;

в) Кабінет міністрів України;

г) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

3.2.1.15. Які страховики можуть надавати кредити страхувальникам:

а) що здійснюють майнове страхування;

б) що здійснюють страхування відповідальності позичальника;

в) що здійснюють страхування життя;

г) що здійснюють медичне страхування.

3.2.1.16. На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен:

а) дорівнювати розрахунковому запасу платоспроможності;

б) дорівнювати нормативному запасу платоспроможності;

в) перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності;

г) на 10% перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: