Обов'язки продавця або виробника повинні забезпечити необхідну і достатню для споживача інформацію з безпеки, економічності, енергозбереження та інших властивостях товару.
Регламентація інформації: в обов'язковому порядку повинна містити такі дані:
— найменування товару;
— найменування країни-виробника;
— найменування фірми-виробника;
— основне (або функціональне) призначення товару або галузь його застосування;
— правила і умови безпечного зберігання, транспортування, безпечного та ефективного використання, ремонту, утилізації і т.д.
— основні споживчі властивості;
— інформацію про обов'язкову сертифікацію
— юридична адреса виробника і/або продавця.
До товарної інформації ставлять такі вимоги:
— вірогідність;
— доступність;
— достатність.
Вірогідність передбачає правдивість і об'єктивність відомостей про товар.
Доступність пов'язують з принципом відкритості відомостей про товар для всіх користувачів, чим характеризується сучасне цивілізоване суспільство. Це може бути мовна доступність, зрозумілість тексту або інших форм доведення інформації, можливість надання інформації на першу вимогу покупця тощо.
Достатність трактується як раціональна інформаційна насиченість, що виключає надання як неповної, так і зайвої інформації. Неповна інформація — це брак певних, що мають визначальний характер, відомостей про товар, а зайва — це надання відомостей, які дублюють основну без особливої для цього потреби, або такої інформації, котра не цікавить; споживача.
Не варто забувати, що переважну більшість послуг; так чи інакше завжди оплачує споживач.
Засобами товарної інформації, що використовуються в процесі пакування товарів, є маркування й технічна документація.
УПРАВЛІННЯ СПОЖИВЧИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ МЕТАЛОПРОДУКЦІЇ