(Тяжка О.В., 2008)
| Вік роки | Стать | Центильні коридори | ||||||
| 5% | 10% | 25% | 50% | 75% | 90% | 95% | ||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж |
Розподіл значень діастолічного АТ у дітей віком 7-17 років (мм.рт.ст.)
(Тяжка О.В., 2008)
| Вік роки | Стать | Центильні коридори | ||||||
| 5% | 10% | 25% | 50% | 75% | 90% | 95% | ||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж | ||||||||
| ч | ||||||||
| ж |
Критерії артеріальної гіпертензії у дітей молодших вікових груп
(Тяжка О.В., 2008)
| Вікова група | Артеріальний тиск | Центильні коридори (мм.рт.ст.) | |
| > 95 | > 99 | ||
| Новонароджені | Систолічний | > 96 | > 104 |
| 7 днів | Систолічний | > 104 | > 110 |
| 7-30 діб | Систолічний | > 112 | > 118 |
| Діастолічний | > 74 | > 82 | |
| До 2-х років | Систолічний | > 116 | > 124 |
| Діастолічний | > 76 | > 84 | |
| 3-5 років | Систолічний | > 122 | > 130 |
| Діастолічний | > 78 | > 86 | |
| 6-9 років | Систолічний | > 126 | > 134 |
| Діастолічний | > 84 | > 90 |
Нормальний АТ у доношених новонароджених*, мм рт. ст.
| Вік | Хлопчики | Дівчатка | ||
| Систолічний | Діастолічний | Систолічний | Діастолічний | |
| 1-й день | 67±7 | 37±7 | б8±8 | 38+7 |
| 4-й день | 76+8 | 44+9 | 75+8 | 45±8 |
| 1 місяць | 84+10 | 46+9 | 82±9 | 46±10 |
| *Gemeili, М, Managanaro R, Маті С, et. al. Longitudinal study of blood pressure during 1st year of life. EurJPediatr 1990;149:318. |
Вимірювання артеріального тиску на нижніх кінцівках
Техніка виконання.
Дослідження виконується у положенні дитини на животі. Манжету накладають на нижню третину стегна, безпосередньо вище підколінної ямки (методика вибору дитячої манжети, накладання та вимірювання артеріального тиску такий самий як й на плечі). Раструб фонендоскопа встановлюють в підколінної ямці, в проекції підколінної артерії.
Тиск на ногах вищий на 20-30 мм. рт. ст., ніж тиск на руках.
Визначення групи крові за системою еритроцитарних антигенів АБО
Розподіл людей за групами крові системи АВО здійснюється за наявністю на еритроцитах групових аглютиногенів (антигенів) А і В та у плазмі крові аглютинінів (антитіл) α і β.
Сучасна класифікація груп крові за системою АВО
(Богомолова Л.Г., 1977 р.)
| Група крові | Підгрупа крові | Аглютиногени в еритроцитах | Аглютиніни в сироватці крові | Екстрааглютиніни |
| О (І) | α, β | |||
| А (ІІ) | А1 | А1 | β | α2 |
| А2 | А2 | β | α1 | |
| В (ІІІ) | α | |||
| АВ (ІV) | А1В | А1В | α2 | |
| А2В | А2В | α1 | ||
| Аглютиноген А1 (88% людей з другою групою крові)обумовлює великозернисту аглютинацію; Аглютиноген А2 обумовлює дрібнозернисту та повільну аглютинацію. |
Показання:
Визначення групи крові за антигенами системи АБО
Групова приналежність крові за системою АБО визначається за допомогою peaкції аглютинації. В даний час використовують три способи визначення груп крові за системою АБО:
1. За стандартними ізогемаглютинізуючими сироватками.
2. За допомогою моноклональних антитіл (цоліклонів анти-А і анти-В).
3. За стандартними ізогемаглютинізуючими сироватками та стандартними еритроцитами (перехресний спосіб, найчастіше виконується в серологічних лабораторіях).






