Догляд за внутрішньовенними катетерами

Показання: наявність у пацієнта будь-якого судинного доступу.

Необхідне обладнання: обладнання для власного захисту (стерильний халат, шапочка, рукавички чисті і стерильні, захисний екран або маска та окуляри); стерильні пелюшки, ватні кульки, марлеві тампони та серветки; шкірний антисептик (спирт 70%, хлоргексидин 2%); стерильні напівпроникні фіксуючі плівки, лейкопластир для фіксації.

Методика проведення:

Одним з основних методів профілактики ендогенної катетер-асоційованої інфекції є обробка місця встановлення та догляд за катетером, захист місця проколу стерильною напівпроникною плівкою. Оскільки інфекція до кровотоку може потрапити як через катетер з контамінованим інфузійним розчином, так і безпосередньо в судину вздовж зовнішніх стінок катетера зі шкіри пацієнта.

Перед будь-якою маніпуляцією з судинами та катетерами, в тому числі замінними шприцами інфузомату, слід ретельно обробити руки та одягти рукавички. Не торкатися стерильних місць з'єднання (портів), внутрішньої поверхні заглушок та катетера, кінчика шприца, інфузійного розчину навіть стерильними рукавичками. Кров, сукровиця, лімфа, конденсат, які можуть бути під пов'язкою, є біологічною рідиною, а рукавички є захистом персоналу.

Для обробки шкіри при встановленні венозного доступу та догляду за катетерами найефективнішим є спиртовий розчин хлоргексидину глюконату з обов'язковим дотриманням часу експозиції. При встановленні центрального катетера через периферичний доступ обробку шкіри слід провести двічі, дочекавшись висихання антисептика. Після встановлення катетера слід повторно обробити місце проколу і майбутньої наліпки антисептиком.

Після повного висихання антисептика згорнути кільцями залишки катетера поряд з місцем пункції і накласти на місце проколу прозорий стерильний однобічно-проникний пластир, який зберігає стерильність шкіри і забезпечує випаровування вологи, яка виділяється шкірою. При відсутності прозорого повітропроникного стерильного пластиру допустимо накласти на місце проколу суху стерильну серветку і зафіксувати її тонкими стрічками лейкопластиру.

Заміну пов'язок проводять:

- якщо є волога, ознаки інфекції і подразнення шкіри, кровотечі, підтікання інфузійного розчину;

- щодобово для сухих марлевих пов'язок центральних катетерів і кожні 48 годин для периферичного доступу;

- пов’язка забруднилась, намокла ззовні;

- кожні 5-7 діб стерильні прозорі повітропроникні плівки центральних катетерів і кожні 3 доби периферичних.

При зміні пов'язки слід проводити обробку антисептиком місця її стояння, після висихання антисептика накласти нову пов'язку.

Всі судинні доступи повинні періодично оглядатися. Місця встановлення центрального венозного доступу - кожні 8 годин, периферичні доступи центральних катетерів та периферичні катетери - кожні 12-24 години відповідно. При кожному уведенні ліків також оглядати шкіру через прозорі пластирі.

Якщо є ознаки набряку, зміни кольору або структури шкіри - легенько пропальпувати ділянку навколо місцезнаходження катетера. Якщо підозра підтвердилась і є ознаки інфекції, кровотечі, слід обережно видалити катетер.

Оцінювати можливе тромбоутворення в триходовому кранику, інфузійних трубках та з'єднаннях. При формуванні тромбу, появі супротиву в катетері, якщо інфузійний насос вказує на оклюзію - не намагатися промити катетер! Можна спробувати видалити його з боку лінії, підтягуючи поршень шприца «на себе». Якщо це вдалося, забрати у шприц всі згустки та промити катетер фізіологічним розчином з гепарином (0,5 од/мл). При невдачі - видалити катетер, при потребі встановити венозний доступ в іншому місці.

Катетери, які функціонують, не треба замінювати! Видаляти катетер слід лише при його закупорці, ознаках інфікування (крім пуповинного, який слід замінити після 3 доби, як тільки буде можливість). Нормально функціонуючий катетер видаляють, коли у ньому відпала потреба.

Не слід використовувати профілактичне призначення антибактеріальних препаратів у зв'язку з встановленням периферичного або центрального катетера: ризик розвитку полірезистентних штамів мікроорганізмів перевищує недоведену користь такого призначення.

При використанні центральних катетерів зміна «за провідником» може бути небезпечна, якщо катетер видаляється в зв'язку з підозрою на інфекцію або тромбоутворення. Слід встановити інший катетер в іншому місці.