Відповідальність фрахтувальника

Відповідальність фрахтувальника врегульованна статтею 211 КТМУ, де встановлено, що фрахтувальник відповідає за збитки, викликані рятуванням, пошкодженням або загибеллю судна, якщо збитки сталися з його вини. Це відповідальність перед фрахтівником.

У період використання судна фрахтувальник стає тайм-чартерним або бербоут-чартерним судновласником у тому розумінні, що він експлуатує судно від свого імені. Тому фрахтувальники несуть відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, які витікають з договорів морського перевезення вантажу та морського перевезення пасажиру (якщо договір на перевезення пасажирів укладається від його імені).

Фрахтувальник за тайм-чартером не несе відповідальності за будь-які неправильні дії капітана або іншого члену екіпажу, оскільки не він комплектує екіпаж. Цю відповідальність несе судновласник (фрахтівник).

Капітан за тайм-чартера знаходиться у трудових відносинах з фрахтівником, однак, підписуючи коносаменти, він створює відповідальність для фрахтувальника.

Тайм-чартерний та бербоут-чартерний фрахтувальники як тимчасові судновласники також несуть витрати, пов’язані з експлуатацією судна (портові збори, оплата буксирів тощо).

Відповідальність за нездачу судна фрахтівнику – як за договором найму у цивільному праві.

Виплата фрахту. Виплата фрахту в разі загибелі судна.

Фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. (ст. 212 КТМУ).