Особливості організації обліку собівартості реалізації

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:

• виробничої собівартості продукції, яка була реалізована впродовж

звітного періоду;

• нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

• наднормативних виробничих витрат.

У виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) включають:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• змінні загальновиробничі витрати й постійні розподілені

загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції

(робіт, послуг) підприємства встановлюють самостійно.

Загальновиробничі витрати розділяються на постійні й змінні.

Постійні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і

управління виробництвом, які не змінюються при зміні обсягу діяльності.

Змінні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і

управління виробництвом (цехів, ділянок), які змінюються прямо пропорційно

зміні обсягу діяльності.

Підприємства самостійно визначають перелік і склад змінних і постійних

загальновиробничих витрат.

Розподіл постійних і змінних загальновиробничих витрат на продукцію,

роботи, послуги, здійснюється за такими принципами:

• змінні загальновиробничі витрати розподіляють на кожен об'єкт витрат з

використанням бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного

періоду;

• постійні загальновиробничі витрати розподіляють на кожен об'єкт витрат

з використанням бази розподілу при нормальній потужності.

Приклади баз розподілу:

- години праці;

- заробітна плата;

- обсяг діяльності;

- прямі витрати;

- інше.

Підприємство обирає ту базу розподілу, яка найточніше відображає зв'язок

між загальновиробничими витратами і обсягом готової продукції. Наприклад,

доцільно використовувати години праці основних працівників на тих

підприємствах, де обсяг продукції залежить від кількості відпрацьованого часу.

Для розподілу загальновиробничих витрат підприємству необхідно:

• Визначити показник нормальної потужності підприємства (очікуваний

середній обсяг діяльності, який може бути досягнутий за умов звичайної

діяльності підприємства впродовж декількох років або операційних циклів з

урахуванням запланованого обслуговування виробництва).

• Вибрати відповідну базу розподілу загальновиробничих витрат. База

розподілу може відрізнятися від показника нормальної потужності

підприємства, але обов'язково повинна відображати рівень виробництва (обсяг

діяльності).

• Визначити планову величину показника бази розподілу, яка

співвідноситься з показником нормальної потужності.

• Визначити планову величину постійних загальновиробничих витрат

(у грн.) наступного року.

Планова норма розподілу загальновиробничі витрат – це показник, який

визначають на початку звітного року і використовують кожного місяця при

здійсненні розподілу загальновиробничих витрат підприємства.

Суть розподілу постійних загальновиробничих витрат з використанням

бази розподілу при нормальній потужності полягає в тому, що сума постійних

загальновиробничих витрат, розподілених на кожен об'єкт витрат, не

збільшується в результаті низького рівня виробництва або простоїв. Отже

собівартість продукції не буде завищеною.