Наукові основи розміщення аграрного виробництва

ТЕМА 13. РОЗМІЩЕННЯ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

13.1. Наукові основи розміщення аграрного виробництва

13.2. Основні принципи розміщення аграрного виробництва

13.3. Розміщення аграрного виробництва України

Наукові основи розміщення аграрного виробництва

Розміщення аграрного виробництва означає розподіл вироб­ництва окремих видів сільськогосподарської продукції по тери­торії країни. Розміщення визначається обсягом виробництва тієї чи іншої продукції сільського господарства в окремих регіонах і областях, їхнім місцем у виробництві цієї продукції в масштабах країни.

У сільському господарстві виробляється багато різноманітних видів продукції, окремі з яких розміщуються практично на всій те­риторії країни. Значення окремих регіонів і областей у виробництві того чи іншого виду сільськогосподарської продукції неоднакове. Виробництво зерна розміщується на всій території України, проте головними його постачальниками є господарства Лісостепу і Сте­пу. Як форма суспільного поділу праці розміщення закріплює пев­ні галузі виробництва за певними регіонами країни.

Раціональне розміщення аграрного виробництва сприяє зрос­танню суспільного виробництва на основі ефективного викорис­тання землі, засобів виробництва і трудових ресурсів. Тільки за таких умов можна досягти раціонального природокористування, забезпечити впровадження агротехнічних, меліоративних і органі­заційних заходів, спрямованих на охорону земельних і водних ре­сурсів, підвищення родючості ґрунту, одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур. Отже, якщо розміщення аграрного виробництва сприяє збільшенню виробництва валової і товарної продукції та підвищенню ефективності галузі, то воно може бути визначене раціональним і науково обґрунтованим.

Раціональне розміщення аграрного виробництва забезпечує виробництво необхідних суспільству продуктів харчування і сільськогосподарської сировини в потрібних розмірах при мінімаль­них затратах праці і коштів на виробництво продукції і доведення її до споживача.

Метою раціонального розміщення є забезпечен­ня виробництва всіх видів сільськогосподарської продукції в най­більш сприятливих природних і економічних умовах, де затрати праці і коштів на одиницю продукції найменші.

Науково обґрунтоване розміщення аграрного виробництва забезпечує збільшення виходу сільськогосподарської продукції з гек­тара земельної площі при найменших затратах уречевленої і живої праці на виробництво одиниці продукції. Для визначення еконо­мічної ефективності розміщення аграрного вироб­ництва використовується система натуральних і вартісних показ­ників: урожайність сільськогосподарських культур, виробництво продукції в натуральному виразі на 100 га сільськогосподарських угідь або ріллі, вартість валової продукції з розрахунку на 1 га сіль­ськогосподарських угідь і на одного середньорічного працівника, прямі затрати праці на І ц продукції, собівартість 1 ц продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції.

Раціональне розміщення аграрного виробництва має сприяти вдосконаленню територіальної структури і пропорційності роз­витку агропромислового виробництва в цілому.

Розвиток сільського господарства кожного з регіонів країни передбачає оптимальне поєднання галузей, які ма­ють загальнонародне значення, і тих, що забезпечують місцеві по­треби в сільськогосподарській продукції.

Якщо розміщення характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції, в якому розмірі й на яких площах виробляються на тій чи іншій території, то якісний бік суспільного поділу праці відбиває спеціалізація, яка вказує виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території. Спеціалізація аграрного виробництва органічно поєднана з його розміщенням. Спеціалізація – це ефективна форма організації аграрного виробництва, яка дає можливість зосередити виробництво певних видів продукції на окремих територіях і підприємствах і одержати завдяки цьому кращих результатів господарської діяльності.