Основні принципи розміщення аграрного виробництва

При вирішенні проблеми раціонального розміщення аграрного виробництва необхідно враховувати такі основні принципи:

1. Природні умови. Серед природних факторів на розміщен­ня виробництва впливають клімат, якість ґрунтів, ре­льєф місцевості, склад і структура сільськогосподарських угідь. Природні умови безпосередньо впливають на розміщення посівів сільськогосподарських культур і галузей тваринництва по зонах країни. Тому розміщення аграрного виробництва здійснюється з урахуванням природних умов і біологічних особливостей рослин і тварин. Сприятливі природні фактори за інших однакових умов забезпечують підвищення врожайності сільськогосподар­ських культур і продуктивності тварин. Продуктивність праці в сільському господарстві тісно пов'язана з природними умовами, і залежно від продуктивності останніх одна й та сама кількість праці може бути представлена більшою або меншою кількістю вироблених продуктів.

Розміщення виробництва кожного виду сільськогосподарської продукції в найбільш сприятливих природних умовах забезпечує господарствам економію праці і коштів, сприяє підвищенню ефек­тивності сільського господарства.

2. Розміщення міст і промислових центрів. Урахування цього фактора вимагає наближення виробництва мало транспортабельних продуктів сільського господарства і таких, що швидко псують­ся, до місць споживання. При цьому запобігають непродуктивним затратам праці, пов'язаним з втратами сільськогосподарської про­дукції і нераціональними витратами на її перевезення. Навколо міст і промислових центрів формуються насамперед зони вироб­ництва молока, дієтичних яєць, парниково-тепличних і ранніх ово­чів, картоплі. Виробництво мало транспортабельної продукції роз­мішується навколо великих міст у різних природно-кліматичних зонах і забезпечує високий рівень економічної ефективності аграрного виробництва.

3. Рівномірне розміщення переробної промисловості і аграрного виробництва на території країни для зменшення нераціональних перевезень сільськогосподарської сировини і гото­вих продуктів. Сільське господарство і переробна промисловість як основні складові агропромислового комплексу покликані спільно забезпечувати потреби населення в харчових та інших продуктах. Тому раціональне розміщення промисловості в Україні оцінюється з точки зору близькості сировини і найменших її втрат у процесі виробництва аж до одержання готового продукту.

До джерел сільськогосподарської сировини наближають за­води цукрові, крохмально-патокові, овочеконсервні, винороб­ні, з первинної обробки льону-довгунця і коноплі, підприємства м'ясо-молочної промисловості, а також елеватори для обробки і зберігання зерна, овоче- та фруктосховища, холодильники та ін. Наближення переробних підприємств агропромислового комплек­су до джерел сільськогосподарської сировини запобігає значним втратам готової продукції, сприяє інтенсивному розвитку відпо­відних галузей сільського господарства та їхньому раціональному розміщенню.

4. Рівень розвитку зернового виробництва в країні. Вироб­ництво зерна - це основа розвитку всього аграрного виробництва. Наявність достатньої кількості зерна і зростання обсягів його ви­робництва дають змогу збільшити виробництво винограду, техніч­них, плодових та інших цінних культур у найбільш сприятливих за природними умовами регіонах України за рахунок скорочення посівів зернових культур.

5. Розвиток засобів транспорту та інфраструктури. Розмі­щення аграрного виробництва здійснюється з ура­хуванням транспортних витрат, які нині досить значні. Транспорт є важливою умовою забезпечення ефективної реалізації сільсько­господарської продукції, із поглибленням суспільного поділу пра­ці його роль зростатиме. Тому при розміщенні галузей аграрного виробництва враховуються також витрати на доставку продукції до місця її споживання.

6. Рівень забезпеченості і використання трудових ресурсів. Раціональне розміщення аграрного виробництва пе­редбачає врахування рівня забезпеченості областей і окремих гос­подарств трудовими ресурсами та організацію найбільш повного їхнього використання. При цьому беруться до уваги наявність і густота сільськогосподарського населення, особливо при розмі­щенні трудомістких галузей і культур (виробництво цукрових бу­ряків, льону-довгунця, овочівництва, молочного скотарства та ін.). Найбільш інтенсивні галузі, які вимагають значних затрат праці з розрахунку на 1 га земельної площі, розміщуються в зонах з біль­шою густотою населення.

В умовах розвитку науково-технічного прогресу, з впроваджен­ням комплексної механізації сільського господарства і переведен­ням його на індустріальну основу з'являється дедалі більше мож­ливостей для вдосконалення розміщення виробництва продукції інтенсивних і трудомістких галузей.

7. Міжнародний поділ праці. Україна постійно проводить вза­ємовигідні торгові операції з багатьма країнами світу. Деякі види сільськогосподарської продукції економічно вигідно ввозити з ін­ших країн, де їхнє виробництво більш ефективне. Отже, розміщен­ня аграрного виробництва здійснюється з урахуванням міжнарод­ною поділу праці.

8. Зміцнення економічної незалежності країни. Раціональне розміщення аграрного виробництва повинно забезпечити незалежний розвиток і зміцнення економіки України, щоб самостійно задовольнити потреби держави у найголовніших видах сільськогосподар­ської сировини.

На розміщення аграрного виробництва значно впливає також економічна політика держави, особливо розміри капітальних вкла­день у ту чи іншу галузь і рівень закупівельних цін на окремі види сільськогосподарської продукції. Розміщення аграрного виробництва - динамічний процес, який залежить від темпів і рівня роз­витку продуктивних сил країни. При цьому великого значення на­бувають прискорення науково-технічного прогресу, розвиток і роз­міщення всіх галузей агропромислового комплексу, виникнення та зростання міст і промислових центрів.

Розміщення аграрного виробництва з урахуванням наведених принципів, які відбивають вимоги економічних законів, є важли­вим фактором збільшення виробництва сільськогосподарської про­дукції і підвищення його ефективності.

Подальше вдосконалення розміщення аграрного виробництва на умовах ринкових принципів господарювання вимагає перебудо­ви виробничих відносин в аграрному секторі економіки. Це спри­ятиме посиленню економічної інтеграції сільськогосподарських і переробних підприємств, а також створенню умов для їхньої ефек­тивної роботи. Відповідно до цього буде здійснюватись структурна перебудова і вдосконалення розміщення аграрного виробництва в усіх регіонах України.