Типова модель бізнес-процесів організації

Ключові моменти опису бізнес-процесів можна пояснити на простому прикладі виконання замовлення. Для початку викладемо загальний сценарій.

Припустимо споживач хоче замовити у виробника кілька продуктів. На основі інформації про споживача та продукти вивчається питання про технічну можливість і економічну доцільність виготовлення даних продуктів. Після надходження замовлення у постачальника одержуються необхідні матеріали. Після одержання матеріалів і наступного планування замовлення підприємство виготовляє продукти у відповідності до графіку робіт і відвантажує споживачеві разом із відповідною документацією.

Розглянемо цей сценарій з різних точок зору. Теорія систем передбачає розмежування структури системи і її поведінки. Почнемо з характеристики суб’єктів відповідальності та відносин, що беруть участь у бізнес-процесі, а потім охарактеризуємо динамічну поведінку за допомогою послідовності функцій. Вихідні потоки характеризують результати виконання процесу, а інформаційні потоки – обмін документами, що беруть участь у процесі.

Функції, організаційні одиниці, що продукують виходи, вихідні і інформаційні об’єкти ми представлятимемо різними символами, а потоки позначатимемо стрілками.

Суб’єкти відповідальності та їх відносини. На рисунку 1.4. представлені суб’єкти відповідальності (організаційні одиниці), що беруть участь у бізнес-процесі, при чому для кожного з них показаний вихід, а також взаємозв’язки (відносини). Послідовність виконання процесів тут не відображена, однак можна одержати загальне уявлення про структуру бізнес-процесу.

Замовляє Оплачує

Рисунок 1.4. Суб’єкти відповідальності організаційного бізнес-процесу

Діаграми взаємодії широко використовуються у теорії бізнесу. Рисунок 1.5. відображає доволі типову картину взаємовідносин між клієнтом виробником і постачальником та результати (виходи) їх взаємодії.

Рисунок 1.5. Загальна діаграма взаємодії на підприємстві.

Потік функцій. На рисунку 1.6. той самий бізнес процес описаний вже за допомогою функцій, що підлягають виконанню, із зазначенням їх послідовності. Головна роль тут відводиться не суб’єктам відповідальності, як це було на статичній діаграмі взаємодії, а динамічній послідовності функцій.

Функціональні потоки являють собою послідовність виконання функцій для створення виходу і, таким чином, вони можуть характеризувати бізнес-процес.

Потік виходів. Ціль бізнес-процесів полягає у створенні виходу для одержання винагороди. У нашому прикладі виходом виробника є виконання замовлення клієнта, а винагородою – одержання грошових коштів.

Поняття «вихід» є досить неоднозначним. У загальному сенсі вихід у бізнесі є результатом виробничого процесу. Вихід може бути фізичним (матеріальний1 вихід) і нефізичним (послуги).

Інформаційний потік. Компонентом процесу є також дані, що використовуються для опису інфраструктури бізнес-процесів. На рисунку 1.7. представлені інформаційні об’єкти бізнес-процесу і дані, якими вони обмінюються. Об’єкти, віднесені до категорії інформаційних послуг обведені подвійною рамкою. Показані також інформаційні об’єкти, що описують середовище бізнес-процесу, наприклад дані стосовно постачальників, виробів чи графіків роботи. Ці дані необхідні для створення інформаційних послуг. Наприклад, при перевірці замовлення з’ясовується платоспроможність замовника і наявність матеріальних запасів.

Об’єднана модель бізнес-процесу. Жоден з представлених вище потоків (організаційний, функціональний, вихідний і організаційний) не дозволяє побудувати модель бізнес-процесу повністю. Для цього треба взяти за основу один з описів, а потім інтегрувати його з рештою. Оскільки до визначення бізнес-процесу найбільше підходить потік функцій, він і буде взятий за точку відліку.