Види, форми способи,міжнародних розрахунків

Види платежу:

1) Авансовий платіж передбачає передачу покупцем продавцю грошової суми або майнової цінності (сировини, комплектувальних матеріалів, необхідних для виготовлення замовленого товару тощо) до відвантаження товару (інколи навіть до початку виконання ЗТК) у рахунок виконання зобов'язань за контрактом.

2) Під розрахунком готівкою (негайним платежем) розуміється оплата товару не живими грошима (вони у міжнародній торгівлі практично не використовуються), а ті форми оплати, які здійснюються у період від готовності товару для відвантаження на адресу покупця до моменту переходу права власності на нього до останнього. З банківської точки зору, негайним вважається платіж, на здійснення якого затрачено часу не більше, ніж необхідно для обробки контрагентами та їх банками платіжних документів.

3) Під розрахунком у кредит, з відстрочкою платежу, розуміється комерційний (фірмовий) кредит, тобто кредит експортера імпортеру або видача авансів імпортера експортеру.

Форми платежу

Технологічна схема будь-якої форми розрахунків представлена на рис. 4.27.

Рис. 4.27 – Технологічна схема міжнародних розрахунків

Банківський переказ – форма міжнародних розрахунків, за якої за наказом власника рахунку з нього списуються кошти на рахунок бенефіціара.

Платіжне доручення – це письмове доручення власника рахунка перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів.

Платіжні вимоги-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

§ вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг;

§ нижня частина – доручення покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника.

Схема розрахунку за допомогою банківського платіжного доручення наведена на рис. 4.28, а вимоги-доручення – на рис. 4.29.

Рис. 4.28 – Розрахунок банківським платіжним дорученням

Рис. 4.29 – Розрахунок вимогою-дорученням

Акредитив – це умовне грошове зобов'язання, що приймається банком (емітентом) за дорученням наказодавця:

1) здійснити платіж на користь бенефіціара вказаної суми після представлення останнім в банк документів відповідно до умов акредитиву в зазначені в тексті терміни,

2) сплатити, акцептувати або врахувати перевідний вексель,

3) надати повноваження іншому банку (виконуючому банку) провести такі платежі або сплатити, акцептувати або врахувати перевідний вексель.

Класифікація видів акредитивів наведена в табл. 4.28, а приклад схеми розрахунку – на рис. 4.30.

Таблиця 4.28