Комунікаційна модель маркетингу

Процес комунікацій здійснюється за допомогою комунікаційної моделі.

Комунікаційна модель містить у собі:

джерело інформації –підприємство, що безпосередньо встановлює зв'язок із ринком;

інформацію – відомості, які виготовлювач прагне донести до споживачів про свій товар, ціну, умови продажу та ін.;

кодування інформації з метою більш глибокого проникнення у свідомість споживачів (зображення, символи, тексти та ін.);

канали повідомлення – різноманітні засоби масової інформації;

адресат (одержувач) – цільова група споживачів, яка вибирається підприємством;

декодування –відповідна реакція, що свідчить про те, як споживачі сприйняли отриману інформацію.

Комплекс маркетингових комунікацій

Комплекс маркетингових комунікацій – програма підприємства, яка являє собою специфічну комбінацію засобів реклами, особистого продажу, стимулювання збуту та зв'язків із громадськістю.

Реклама – будь-яка платна форма неособистого подання і просування ідей, товарів і послуг, яку замовляє й оплачує певний замовник (спонсор).

Особистий продаж – представлення товару одному або декільком потенційним клієнтам у процесі особистого спілкування, що має на меті його продаж і встановлення тривалих взаємин із клієнтами.

Стимулювання збуту – одноразові спонукальні заходи, що заохочують придбання тих або інших товарів або послуг. Стимулювання збуту передбачає широкий набір засобів просування: купони, конкурси, знижки, премії та ін.

Зв'язки із громадськістю – налагодження відносин між підприємством та різними контактними аудиторіями за допомогою створення вигідної для підприємства репутації, позитивного «корпоративного іміджу», з одного боку, й усуненням або попередженням небажаних чуток, пліток і дій, з іншого.

Мета, функції та види реклами

Мета реклами – вплив на формування думки і настрою, сприяння закріпленню звичок і навичок покупців.

Характерні риси реклами – суспільний характер, здатність до переконання, експресивність, знеособленість, односпрямованість.

Функції реклами:

інформування – демонстрація потенціалу і властивостей продукції;

маніпулювання – вплив на емоції, позиції, очікування і дії, що пов'язані зі здійсненням покупки суб'єктами реклами, з метою формування певного становлення до продукції (послуг);

комплементарна функція – підтримка всіх інших елементів маркетингу.

Види реклами.

Інформативна реклама – застосовуєтьсяна етапі виходу товару на ринок, коли необхідно створити первинний попит.

Увіщувальна реклама – застосовуєтьсяна етапі зростання попиту на товар, коли перед підприємством стоїть завдання формування виборчого попиту.

Порівняльна реклама – оголошення, що прагнуть затвердити переваги однієї марки за рахунок конкретного порівняння її з однією або декількома марками в рамках даного товарного класу.

Нагадувальна реклама – застосовується на етапі зрілості з метою змусити споживача згадувати про товар.

Підкріплююча реклама -прагне впевнити існуючих покупців у правильності зробленого ними вибору.

Створення рекламного звернення. Модель Стронга AIDA (Attention (Увага), Interest (Інтерес), Desire (Бажання), Action (Дія), сприяє трансформуванню ринкових пропозицій в успішну рекламну компанію товару за такою схемою:

привертання уваги покупця з використанням інтриги, драми або раціональних доводів;

готового до сприймання покупця зацікавлюють повідомленням та вимушують зацікавитися товаром;

переконання покупців здійснити покупку товару.

Рекламне звернення впливає на процес прийняття рішення споживачем і завдяки комунікативним підходам сприяє отриманню бажаного ефекту, а саме:

що сказати – визначаються тип продукту, торговельна марка, умови придбання;

як сказати – привертання уваги, переконання, запам'ятовування і спонукання до інтересу;

у якій формі – фотографії, текст, звукове оформлення.

Етапи купівельної готовності – стани, через які звичайно проходить покупець від моменту отримання первинної інформації про товар до моменту прийняття рішення про покупку: інформованість; знання; схильність; перевага; переконаність; здійснення покупки.