Визначення нормативу у виробничих запасах

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах визначається шляхом добутку середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму запасу дня:

Норма запасу матеріальних ресурсів включає:

1. Транспортний запас.

2. Підготовчий запас.

3. Поточний або складський запас.

4. Резервний або страховий запас.

5. Сезонний запас.

Транспортний запас. Визначається кількістю днів з моменту оплати рахунка постачальника до прибуття вантажу на склад підприємства (не перевищує здебільше двох днів).

Підготовчий запас. Складається з часу необхідного для приймання, складування та підготовки ресурсів до виробничого споживання (використання).

Поточний або складський запас. За величиною є найбільшим, його визначають в межах половини середнього інтервалу поставки певних видів матеріальних ресурсів.

Резервний або страховий запас. Визначається двома способами:

1) За середнім відхиленням фактичних строків поставки від встановлених.

2) За часом, необхідним для термінового оформлення замовлення і доставки матеріалів від постачальника до споживача.

Сезонний запас. Створюється у галузях сезонного характеру заготівлі сировини або сезонного характеру споживання ресурсів.

Що до реального відображення у фінансовому обліку вартості запасів, то на практиці, в умовах інфляції, використовують метод LIFO, який заснований на використанні в обліку останньої ціни придбання матеріалів за принципом: останній прийшов – перший пішов; метод FIFO оснований на принципі: перший прийшов – перший пішов, він дозволяє отримати реальну оцінку активів в умовах інфляції.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві визначають за формулою:

, де:

ВТП – середньодобовий випуск товарної продукції за виробничою собівартістю;

Тц – середня тривалість виробничого циклу в днях;

КНЗ – коефіцієнт наростання затрат або собівартості незавершеного виробництва.

Коефіцієнт наростання затрат визначається двома способами:

1) 1-й – найточніший, що базується на розподілі витрат за днями виробничого циклу, за формулою:

, де:

- сума витрат наростаючим підсумком по днях виробничого циклу;

Св – собівартість виробу.

2) 2-й – спрощений, визначається за формулою:

, де:

А – початкові витрати, що здійснені у першому періоді виробничого циклу;

Б – решта витрат на виготовлення виробу.

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції розраховується як добуток вартості добового випуску продукції на норму запасів дня.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів визначається на підставі залишку грошових коштів на початок розрахункового періоду та суми витрат, які необхідно зробити у розрахунковому періоді, за мінусом величини погашення витрат за рахунок собівартості продукції.