2015-10-22
362
1. Матеріальні витрати як елемент кошторису виробництва містять наступні види витрат:
- Витрати на сировину та основні та допоміжні матеріали;
- Витрати на покупні напівфабрикати та комплектуючі засоби;
- Оплата послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій, які необхідні для виготовлення продукції;
- Витрати на паливо та електроенергію;
- Витрати на пошук і використання природної сировини.
Витрати на матеріали обчислюються на підставі норм їх витрачання та цін з урахуванням ТЗВ, оплати навантажувально-розвантажувальних робіт, комісійних винагород товарним біржам без ПДВ за ціною „франко – приоб’єктний склад”.
Франко – місце визначення ціни.
Вартість зворотних відходів (тирса) вираховується із вартості матеріальних витрат за ціною їх можливого продажу або повторного використання.
2. Елемент „оплата праці” включає всі форми оплати праці штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства, т.т. персоналу, що зайнятий виробництвом продукції, обслуговуванням виробничого процесу та управлінням ним.
|
|
|
Не включаються в собівартість виплати працівникам, що фінансуються з прибутку.
3. Відрахування на соціальні потреби містять відрахування з зарплати кожного працівника: прибутковий податок, відрахування в пенсійний фонд (32%), фонд соціального страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (2,9%), фонд безробіття (1,9%), фонд страхування від нещасних випадків на виробництві (у відсотках від витрат на оплату праці в залежності від класифікації видів економічної діяльності).
Витрати на соціальні потреби визначаються у відсотках за встановленими нормативами згідно чинного законодавства від витрат на оплату праці.
4. Амортизація ОФ і нематеріальних активів включає витрати на повне відтворення ОЗ, враховуючи прискорену амортизацію. Амортизація нематеріальних активів здійснюється рівномірно (пропорційним методом), виходячи з терміну використання нематеріальних активів.
5. Інші витрати – це такі витрати, які не можна віднести до вищеназваних елементів. Вони включають:
ü витрати на оплату послуг зв’язку, обчислювальних центрів, охорони;
ü витрати на відрядження;
ü поштово-канцелярські витрати;
ü страхування майна;
ü оплата робіт по сертифікації продукції;
ü витрати на гарантійний ремонт продукції;
ü знос нематеріальних активів;
ü орендна плата за окремі об’єкти ОФ.
На основі кошторису виробництва визначаються наступні види собівартості:
1) Собівартість валової продукції;
2) Собівартість товарної продукції (повна, виробнича);
3) Собівартість реалізованої продукції.
|
|
|
Собівартість валової продукції як показник застосовується для внутрішніх потреб підприємства з нестабільною величиною залишків незавершеного виробництва. Вона визначається на підставі кошторису виробництва з урахуванням зміни залишків незавершеного виробництва та резерву майбутніх періодів.
Собівартість валової продукції: з кошторису виробництва віднімаються витрати, які не включаються до складу собівартості продукції. Віднімається приріст (додається зменшення) витрат майбутніх періодів, а також додається приріст (віднімається зменшення) залишків майбутніх платежів.
Собівартість товарної продукції:
І-й спосіб: Виробнича собівартість товарної продукції.
До собівартості валової продукції додати зменшення (відняти збільшення) залишків незавершеного виробництва.
Собівартість валової продукції визначається за кошторисом по п’яти елементах витрат.
Повна собівартість товарної продукції визначається, якщо до виробничої собівартості товарної продукції додати поза виробничі витрати.
ІІ-й спосіб: Визначається підсумуванням попередньо визначеної собівартості окремих виробів.
Собівартість реалізованої продукції визначається, якщо до повної собівартості товарної продукції додати різницю залишків товарної продукції на початок та кінець періоду та додати різницю залишків відвантаженої продукції на початок та кінець періоду, яка надійшла у власність покупців.
