2015-10-22
310
Скочування вагонів з гірки відбувається під дією зовнішніх сил, які розглянуті в лекції №1. Питома робота сил опору руху на переміщенні D S являє собою втрату енергетичної висоти h w. Розрахунок втрат енергетичної висоти виконується окремо для кожного виду діючих сил опору, тсм/тс:
- від основного опору h осн = w оD S· 10-3;
- від стрілочних переводів і кривих h ск = (0.56· n + 0.23·S j) V 2·10-3;
- від середовища і вітру h св = w свD S· 10-3.
Підсумовуючи визначені втрати енергетичної висоти на окремих послідовних ділянках D S від ВГ до РТ, можна отримати залежність h w = f (S). При цьому перемінні параметри визначаються окремо на кожній з ділянок D S, довжина якої суттєво впливає на точність результатів розрахунків. При виконанні орієнтовних розрахунків і в учбових цілях достатня точність буде отримана, якщо розрахунки h w виконувати окремо для кожної з розрахункових міжпозиційних ділянок гірки (D S = L i).
За результатами розрахунків виконують графічне зображення кривих енергетичних висот. Для цього на аркуші креслення з розгорнутим планом маршруту (рис.5.1) приводиться зображення поздовжнього профілю гірки (вертикальний масштаб 1:20). Вище рівня ВГ відкладається у тому ж масштабі енергетична висота h о, яка відповідає швидкості розпуску V omin. Через отриману точку М проводиться горизонтальна лінія MN. Від лінії MN в кінці кожної розрахункової ділянки плану в масштабі відкладається вниз величина h wi. Отримані точки а, б, в, г з’єднуються прямолінійними відрізками, починаючи від точки М. Одержана ламана лінія являє собою криву енергетичних висот відповідного розрахункового бігуна (h wx = f (S), h wп = f (S) на рис. 5.1) при їх вільному (без гальмування скочуванні).
|
|
|
В довільній точці маршруту відстань між лінією MN і кривою h w являє собою сумарну питому роботу усіх сил опору руху (втрату енергетичної висоти H w) на шляху S від ВГ. Відстань між кривою h w і поздовжнім профілем гірки являє собою питому кінетичну енергію (вільну енергетичну висоту h v) відчепа.
