Тема №3: Використання спеціальних знань в розкритті і розслідуванні злочинів

Готуючись до практичного заняття, Студентам необхідно засвоїти, що особа, яка здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, в своїй діяльності використовує арсенал наявних у неї знань, здебільшого юридичних. Проте досить часто виникають ситуації, коли процес збирання, дослідження та оцінки доказів потребує спеціальні знання та навички, які виходять за межі наявних у особи слідчого (оперативного співробітника). У таких випадках чинним кримінально-процесуальним законодавством передбачається можливість залучення спеціаліста до проведення окремих слідчих (розшукових) дій (ст. 71 КПК України) та призначення експертизи (ст.ст. 242, 243 КПК України).

Спеціальні знання – це наукові, технічні та інші, в тому числі й криміналістичні, професійні знання, отриманні в результаті навчання, і навики, здобуті в процесі роботи у визначених галузях практичної діяльності, що використовуються спільно з науково-технічними засобами при пошуці, виявленні, вилучені та дослідженні слідів правопорушень з метою отримання доказової та орієнтовної інформації, необхідної для встановлення істини по кримінальній справі.

У разі виникнення необхідності використання спеціальних знань до провадження по справі залучають обізнану особу. Під обізнаною особою слід розуміти незацікавлену в результаті справи особу, яка володіє спеціальними знаннями та навиками, і залучається органом дізнання, слідчим, прокурором, судом для вирішення спеціальних питань, що виникають під час розкриття та розслідування коимінальних правопоршень.

Взаємодія оперативного працівника (слідчого) при проведенні гласних і негласних слідчих (розшукових) дій може проявлятися у процесуальній або не процесуальній формі. Процесуальні форми застосування спеціальних знань – це ті, які прямо зазначені в Кримінально-процесуальному кодексі. Непроцесуальними є форми застосування спеціальних знань особами, що їх використовують, які не мають процесуальних прав, обов'язків і не несуть кримінальної відповідальності, або ті, які взагалі не знайшли відображення в Кримінально-процесуальному кодексі. Однак непроцесуальне застосування спеціальних знань необхідно для правильного вирішення питання початок кримінального провадження або для оперативного одержання необхідної для розслідування правопоршення інформації.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття спеціальних знань та обізнаної особи. Процесуальна та непроцесуальна форми використання спеціальних знань у розкритті та розслідуванні злочинів.

2. Взаємодія оперативного працівника (слідчого) та спеціаліста при проведенні окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

3. Поняття судової експертизи та її види. Система експертних установ в Україні.

Теми рефератів:

1. Активне застосування науково-технічних засобів і методів у боротьбі із злочинністю – найважливіший резерв підвищення розкриття та вдосконалення розслідування злочинів.

2. Використання спеціальних знань в розкритті та розслідуванні злочинів.

3. Особливості взаємодiї слiдчого та спецiалiста при проведеннi слiдчих дiй.

4. Роль експертизи в розслідуванні злочинів.

Література

1. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

2. Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України: наказ МВС України від 30.09.1999 № 682.

3. Про судову експертизу: закон України від 25.02.1994 № 4038-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.

4. Каткова Т.В.,Кожевников Г.К. Судебные экспертизы: (Основания и процессуальный порядок назначения и производства, примерный перечень вопросов): учеб.пособие. – 2-е изд., доп. – Х.: Рубикон, 2000. – 192 с.

16. Судова експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі: навч.-довід. посібник / уклад.: Грошевий Ю.М. та ін. ─ Х.: Одіссей, 2004. ─ 448 с.

5. Судові експертизи в Україні. Загальні положення. Організаційно-правові засади. Види експертиз. Участь експертів у виконавчому провадженні. – К.: Хрінком Інтер, 2002. – 413 с.

6. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование: Учебно-практическое пособие. – Харьков: Эспада, 2005. – 544 с.

7. Карацев К.М. Использование специальных знаний в расследовании преступлений: метод. указания. – Орджоникидзе, 1985. – 24 с.

8. Біленчук П.Д. Проведення судових експертиз: довідник. – К.: РВВ МВС України, 1995. – 64 с.