Тема № 6. Криміналістичне дослідження зовнішності людини (габітологія)

Готуючись до заняття, Студентам слід засвоїти основні положення криміналістичного вчення про зовнішність людини, а саме – поняття зовнішності, елементів і ознак зовнішності. У криміналістиці поняття зовнішності людини включає сукупність елементів і ознак будови його тіла, а також носильних речей. Необхідно вивчити класифікацію ознак зовнішності людини. Зокрема, розуміти відмінність між власними та супутними ознаками зовнішності, особливими та помітними прикметами.

Обов’язковому засвоєнню підлягають джерела інформації про ознаки зовнішності (речові та ідеальні), методи фіксації ознак зовнішності. Особливу увагу слід акцентувати на методах фіксації суб’єктивних відображень ознак зовнішності. Потрібно уяснити поняття словесного портрету та основні правила, що висуваються до його складання. На занятті необхідно сформувати у студентів навики зі складання словесного портрету. Для цього Студентам пропонується письмово у робочому зошиті описати за правилами словесного портрету свого сусіда по парті. При вивченні теми необхідно розглянути такі види суб'єктивних портретів як мальовані, мальовано-композиційні, фото-композиційні. При цьому слід уяснити відмінність між ними.

Необхідно вивчити чинники, які впливають на сприйняття, запам’ятовування та відтворення ознак зовнішності людини (об’єктивного та суб’єктивного характеру). А саме уяснити, що суб’єктивні обставини відображають властивості особи, яка сприймала зовнішність розшукуваного і запам'ятала його ознаки (стан зору, розумовий розвиток тощо), а об’єктивні – обставини сприйняття (відстань, освітленість, тривалість спостереження та ін.).

Студенти повинні одержати знання і практичні вміння опитування потерпілих (свідків) про зовнішність людини. Необхідно виконати контрольну роботу № 6, яка складається з пртоколу допиту свідка, який бачив злочинця, та опису зовнішності людини за правилами словесного портрету.

Питання для самоконтролю:

1. Наукові основи криміналістичного вчення про ознаки зовнішності людини.

2. Класифікація та характеристика ознак зовнішності людини.

3. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини в розслідуванні злочинів

4. Методи фіксації зовнішності людини:

а) методи фіксації об’єктивних відображень зовнішності людини;

б) методи фіксації суб’єктивних відображень зовнішності людини

5. Види та форми ототожнення людини за ознаками зовнішності

6. Підготовка та призначення судово-портретної експертизи.

Теми рефератів:

1. Історія розвитку криміналістичного вчення про ознаки зовнішності людини.
2. Види ознак зовнішності.
3. Криміналістичні засоби і методи фіксації ознак зовнішності людини.

4. Застосування "словесного портрету" в роботі працівників ОВС по розшуку злочинців

5. Використання новітніх технологій при складанні суб’єктивного портрету особи

Література

1. Криминалистическое описание внешности человека: учеб. пособие. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1984. – 128 с.

2. Зинин А.М. Криминалистическое описание внешности человека (Функциональные и сопутствующие элементы и признаки): Справочное пособие. – М: ВНИИ МВД СССР, 1988. – 242 с.

3. Топорков А.А. Словесный портрет: практическое пособие. – М.: Юристъ, 1999. – 112 с.

4. Виниченко И.Ф. Криминалистическое описание внешности человека: чеб.пособие. – М.: Щит-М, 1999. – 198 с.

5. Тагаев Н.Н. Последовательность идентификации неизвестного лица / Н.Н. Тагаев // Актуальні проблеми сучасної криміналістики. Ч.1. – Сімферополь, 2002. – С. 77-84.

6. Задеренко С.В. Портретна експертна ідентифікація на сучасному рівні / С.В. Задеренко // Криміналістичний вісник. - 2005. - № 1. - С. 100-108.