2015-10-22
1097
Зміст курсу інформатики дає змогу вчителю не тільки інформувати чи опитувати учнів, а й організовувати їхню діяльність в атмосфері вільного обміну думками та поглядами.
Вчитель застосовує більше активізуючих методів навчання замість переказування абстрактної, «готової» інформації. Форми роботи, які обирає вчитель, мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів значною мірою залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.
У курсі інформатики пропонуються такі методи і технології, які активізують навчальну діяльність учнів:
- робота в парах і невеликих групах;
- учнівські проекти — індивідуальні й колективні;
- ситуативні ігри: рольова гра;
- аналіз аргументів «за» і «проти»;
- дискусії й дебати;
- розв'язування проблеми;
- «мозковий штурм» тощо.
Досвідчені вчителі складають поурочні плани, які є обов'язковим документом, без наявності якого керівництво школи має право не допустити вчителя до проведення уроку. Поурочний план за формою може бути довільним, але має відбивати мету уроку, його структуру, методи, організаційні форми І засоби, які використовуватимуться на уроці, необхідний навчальний матеріал, педагогічні програмні засоби, домашнє завдання.
Рис.2. Структура інтерактивного навчання
Метод проектів
Згідно до програми з інформатики для 2-4х класів, на створення проектів у 3му класі виділяється 3 год, у 4му – 7 годин. Тому зупинимося докладніше на тому, що являє собою метод проектів.
Метод проектів виник ще в 20-і роки минулого сторіччя в США. Його називали також методом проблем і пов’язувався він з ідеями гуманістичного напряму в філософії і освіті.
Зараз метод проектів є широко розповсюдженим і набув великої популярності внаслідок раціонального поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для розв’язування конкретних проблем дійсності в спільній діяльності учнів. Основна теза сучасного розуміння методу проектів: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно і де і як я можу ці знання застосувати». Саме такий підхід приваблює багато освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями.
Проект – сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту.
Метод проектів — це система поглядів, при якій учні набувають знань у процесі планування та виконання практичних завдань, що поступово ускладнюються — проектів.
В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного і творчого мислення. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну, групову, — яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим (cooperative learning) підходом до навчання. Метод проектів завжди передбачає розв’язування деякої проблеми, яка вимагає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична, конкретний результат, готовий до впровадження.
