Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8

Додаткова література: 20, 25, 27, 29.

Методичні поради

У першому питанні необхідно зазначити, що система імен і прізвищ має своєрідну історію розвитку. Сучасні імена (Юрій, Олег, Тарас) відрізняються від імен, що використовувались у Київській Русі (Ратибор, Горислава, Ярополк). Етимологічно українські прізвища поділяються на чотири групи: ті, що утворились від імен (Іваненко, Степанчук); від місця проживання (Підмогильний, Задніпровський); від назви професії (Коваленко, Кухарчук); від фізичних і психологічних особливостей (Безбородько, Білоусенко). Мають українські прізвища і специфічну систему суфіксів: -енко, -єнко, -ук, -юк, -ишин, -ів, -їв та ін.

Вивчення другого, третього, четвертого питання безпосередньо пов’язані між собою. Розкриваючи ці питання, необхідно зупинитися на найголовніших правилах правопису слов’янських прізвищ, вказати на особливості їхнього відмінювання. Порівняти переклад українських прізвищ російською мовою і навпаки. Особливу увагу звернути на творення чоловічих і жіночих імен по батькові (Іванович – Іванівна, Савич (Савович) – Савівна).

Готуючись до п’ятого питання, слід звернути увагу на те, що постанова – правовий акт (розпорядчий документ), що приймається вищими й деякими центральними органами колегіального управління та стосується розв’язання принципових проблем і встановлення постійних норм і правил діяльності; заключна частина протоколу засідання зборів, правління, президії тощо, яка включається до протоколу; розпорядження – документ, що видається керівником з метою організації виконання наказів, інструкцій, а також вирішення оперативних питань.