2015-10-22
1055
| Конкурентна позиція фірми | Характеристика позиції |
| Лідируюча (домінуюча) позиція | Сильні ринкові позиції |
| Здійснює основний вплив на ринок збуту | |
| Можливість незалежного вибору стратегічних напрямів розвитку | |
| Сильна позиція | Стійка ринкова позиція |
| Спроможність адаптувати незалежну стратегію без погіршення своїх позицій | |
| Низька вразливість від конкурентній протидій | |
| Необхідність враховувати дії лідера |
Продовження таблиці 3
| Сприятлива позиція | Специфічна конкурентна перевага (наприклад, стратегія ринкової ніші) |
| Значні можливості для поліпшення ринкових позицій | |
| Задовільна позиція | Сприятливі ринкові можливості |
| Невеликі можливості фірми щодо поліпшення своїх середніх ринкових позицій | |
| Конкурентна вразливість | |
| Незадовільна позиція | Значна конкурентна вразливість |
| Відсутність можливостей щодо поліпшення ринкової позиції |
Сильна позиція дає змогу фірмі здійснювати незалежну ринкову діяльність, не ставлячи під загрозу довгострокові перспективи. Вона означає спроможність фірми формувати незалежну маркетингову стратегію без погіршення своїх ринкових позицій, але передбачає врахування конкурентних дій фірми-лідера.
|
|
|
Сприятлива позиція означає, що фірма має певну конкурентну перевагу, яку використовує у своїй стратегічній діяльності. Найчастіше таку позицію займають фірми, які використовують стратегію ринкової ніші. Сприятлива позиція передбачає, що фірма займає ринкові позиції вищі від середнього рівня і має можливості для їх поліпшення.
Задовільна позиція передбачає, що фірма має сприятливі можливості для продовження діяльності на певному ринку збуту, але її можливості щодо підтримання і поліпшення своїх ринкових позицій перебувають на рівні нижчому від середнього, і тому фірма-лідер за бажання може зруйнувати її позиції.
Незадовільна позиція означає незадовільний конкурентний стан фірми та відсутність можливостей щодо його поліпшення.
Незадовільна позиція характеризує слабкий ринковий стан фірми, наявність конкурентної вразливості і відсутність у фірми можливостей щодо поліпшення існуючого становища.
М. Портер класифікує конкурентні стратегії фірми за ознакою конкурентної переваги, яка дає змогу фірмі досягти успіху в конкурентній боротьбі. За М. Портером, основні різновиди конкурентних стратегій фірми такі;
1) стратегія цінового лідерства;
2) стратегія диференціації;
3) стратегія концентрації.
Підхід Ф. Котлера до розподілення маркетингових конкурентних стратегій фірми передбачає розгляд фірми з точки зору її конкурентних позицій та маркетингових спрямувань. Маркетингові конкурентні стратегії відтворюють взаємозв'язки, дії і протидії конкурентних на ринку фірм.
|
|
|
Згідно до такого підходу Ф. Котлер виділяє чотири різновиди маркетингових конкурентних стратегій:
1) маркетингові стратегії ринкового лідера;
2) маркетингові стратегії челенджера;
3) маркетингові стратегії послідовника;
4) маркетингові стратегії нішера.
Ринкові лідери - це ті фірми, які володіють найбільшою ринковою часткою на певному ринку збуту.
Челенджери - це фірми, які займають другі або треті ринкові позиції, швидко розвиваються і ставлять за мету підвищення своєї ринкової частки.
Послідовники - це успішно діючі на ринку фірми, маркетинговим спрямуванням яких є не завоювання ринкової першості (на відміну від челенджерів), а підтримання й охорона своєї ринкової частки.
Нішери - це фірми, які обслуговують невеликі сегменти ринку, який залишився поза увагою великих підприємств (використовують стратегію ринкової ніші).
