Файл – це програма або сукупність даних, що має назву та зберігається на зовнішньому ЗП у вигляді єдиного логічного блоку

Порядок організації та іменування файлів складає поняття файлової структури операційної системи. Відзначимо, що це поняття є базовим, оскільки без знання файлової структури працювати з операційною системою неможливо.

Оскільки, як відзначалося, імена файлів призначені для обробки ОС, вони повинні задаватися у відповідності зі спеціальними правилами, бо інакше ОС не зможе їх правильно сприйняти. Ім'я кожного файлу повинно бути унікальним, відмінним від імен інших файлів, що містяться разом з ним. Довжина імені не повинна перевищувати 256 символів. В числі цих символів допускається використання всіх символів, що є на клавіатурі, крім

\ /: *? ” < > |

Ці символи використовуються ОС для спеціальних потреб. Додаткове обмеження накладено на повне ім’я файлу, яке не може мати довжину понад 260 символів. Крім того повне ім’я файлу або папки повинно бути унікальним, тобто не може існувати двох об’єктів з однаковим повним ім’ям (це правило не забороняє існування файлів з однаковим ім’ям, якщо вони вкладені у різні папки або містяться на різних дисках).

Ім'я файлу може доповнюватися умовною вказівкою типу записаної в цей файл інформації, що називається розширенням. Розширення вказує на тип файлу і, таким чином, дозволяє користувачеві та операційній системі визначати адекватний метод отримання інформації з файлу. Для операційної системи WINDOWS сумарна кількість символів імені файла та розширення імені файла не повинна перевищувати 256 символів. Тут допускаються ті же знаки, що і в імені файлу. Розширення вказується після імені файлу і відділяється від нього крапкою:

Назва файлу = Ім’я файлу +. + розширення

Таблиця №11. Найбільш поширені розширення.