Електричний струм у газах

БНМ 3.3.10. Електричний струм у газах

1. Гази у звичайних умовах складаються з нейтральних молекул і не проводять електричний струм.

2. Внаслідок зовнішніх впливів відбувається іонізація газів і в них з’являються вільні носії заряду – електрони та іони обох знаків.

Поряд з іонізацією в газах може відбуватися і зворотний процес – рекомбінація (молізація) іонів у нейтральні атоми чи молекули.

3. Проходження електричного струму через газ називається газовим розрядом.

Якщо електропровідність в газі виникає під дією іонізаторів, а з відділенням останніх припиняється, то має місце несамостійний розряд, а провідність називається несамостійною.

4. При невеликих напругах залежність сили струму лінійна. Це означає, що тут справджується закон Ома.

Зі збільшенням напруги сила струму зростає повільніше, ніж напруга.

Починаючи з деякої напруги сила струму зберігає стале значення, яке називають струмом насичення.

Нарешті, при ще більшому значенні напруги сила струму, знову різко зростає внаслідок ударної іонізації.

5. Ударна іонізація – це іонізація газу, що виникає внаслідок зіткнень електронів з нейтральними атомами і молекулами. Внаслідок ударної іонізації число носіїв струму в газі наростає лавиноподібно.

БНМ 3.3.11. Самостійний електричний розряд

1. Самостійним називають розряд у газах, який зберігається й після припинення дії зовнішнього іонізатора.

2. Щоб розряд був самостійним, потрібна не тільки іонізація газу електронними ударами, а й вибивання позитивними іонами вільних електронів з молекул або з катода.

3. Залежно від стану газу (температури і тиску), від напруги, форм і розмірів електродів самостійні газові розряди відрізняються одні від одного як за зовнішнім виглядом, так і за характером фізичних процесів, які обумовлюють їх виникнення й проходження.

4. До самостійних розрядів у газах відносяться: тліючий розряд; тепловий розряд; коронний розряд; дуговий розряд.