Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника

Праця розвиває фізичні, розумові і моральні якості дітей. Досягнення результату, успішність спільної діяльності, розуміння користі своїх зусиль викликає радісне переживання, сприяє формуванню позитивного ставлення до праці, розвиває у дітей працелюбність, упевненість у своїх силах.

У колективній діяльності дітей формуються високі мотиви трудової діяльності. Вони починають ставити інтереси інших людей вище від своїх; прагнуть добре виконувати роботу, доводити її до кінця; за необхідності допомагають товаришам, беруться за роботу, яку їм не доручали. Усе це свідчить про глибокі зміни у їх психології.

Трудова діяльність є потужним джерелом загального розвитку дитини: у праці формується моральна вихова­ність особистості, розвивається стійкість поведінки, зіб­раність, дисциплінованість, ініціативність, уміння пере­борювати труднощі, прагнення добре виконати роботу. Тому особливе значення має формування у дошкільників соціально-психологічної готовності до праці - цілісної характеристики особистості, яка охоплює мотиваційні, когнітивні, емоційно-вольові, поведінкові якості, що за­безпечують оптимальне функціонування її у певному тру­довому колективі. Різноманітні компоненти соціальної готовності до праці неоднаково виявляються у різні віко­ві періоди, однак більшість з них закладаються у дош­кільному дитинстві.

Праця об'єднує дітей, оскільки вони вчаться працюва­ти разом, допомагати одне одному, опановують культуру стосунків співробітництва, пізнають суть дружби, вироб­ляють уміння уважно ставитися до своїх товаришів і до продуктів їхньої праці. Розвиває праця і психічні якості дітей: спостережливість, точність сприймання, образну пам'ять, мислительні операції, уяву, кмітливість, ініціа­тивність, зосередженість. У процесі праці дитина засвоює корисні знання про предмети і знаряддя, їх призначення і використання, порівнює їх, робить власні висновки.

Основним структурним компонентом трудової діяль­ності є практичні дії, завдяки яким дитина вступає у безпо­середні контакти з навколишнім світом, виявляє актив­ність та ініціативу. З віком діяльність дитини урізноманіт­нюється, що позначається на її інтересах, пізнавальній діяльності. Праця приваблює дитину своїм змістом, розви­ває її здібності, створює передумови для радісних відчуттів, включає у певні трудові стосунки, сприяє її залученню до світу дорослих.

Позитивний вплив різних видів трудової діяльності на розвиток дитини залежить від методів педагогічного ке­рівництва ними. Праця повинна бути організованою так, щоб дитина не лише набувала нових умінь, а й розвивала­ся психічно, формувала позитивне ставлення до праці до­рослих, виробляла суспільні мотиви власної трудової ді­яльності, розвивала самостійність, поглиблювала об'єк­тивну оцінку своїх умінь і вмінь товаришів, вчилася працьовитості, наполегливості, мала об'єктивну самооцін­ку тощо, тобто зростала особистісно.