Психологічні основи сенсорного розвитку дошкільників

Сенсорне виховання спрямоване на формування і роз­виток у дітей сенсорних процесів (відчуттів, сприйман­ня, уявлень), за допомогою яких вони набувають досвіду орієнтування у зовнішніх властивостях предметів і явищ. Його завдання - навчити дошкільників точно, повно і розчленовано сприймати предмети, їх властивос­ті і відношення (колір, форма, величина, розміщення у просторі, висота звуків тощо). Без такого навчання сприймання дитини тривалий час буде поверховим, фрагментарним, не створюватиме необхідних основ для загального розумового розвитку, не формуватиме спосте­режливість, мислення, мовлення, не відбуватиметься повноцінне засвоєння знань і навичок у початкових кла­сах школи тощо.

Сприймання як цілісне відображення предметів, ситу­ацій, явищ виникає у свідомості людини при безпосеред­ній дії об'єктів на аналізатори. Процес переходу від відчут­тя до сприймання - це перехід до складнішого відобра­ження світу, яке збільшує можливості людини щодо пристосування і активного його перетворення.

Розвиток сприймання є складним процесом, який пе­редбачає засвоєння дитиною певних сенсорних еталонів, які є результатом суспільного досвіду; оволодіння нею спо­собами обстеження предметів.

Сенсорні (лат. sensorium - орган чуттів) еталони - вироблені людством уявлення про основні властивості і відношення предме­тів і явищ навколишньої дійсності.

Ці еталони функціонують як загальноприйнятий зра­зок властивостей і відношень предметів. Наприклад, при сприйнятті форми сенсорними еталонами є геометричні фігури (круг, квадрат, трикутник, овал, циліндр тощо), кольору - сім кольорів спектра, а також білий та чорний. У природі існує розмаїття форм і барв, однак людство упо­рядкувало їх у певну систему. Оволодіння сенсорними ета­лонами дає змогу сприймати навколишній світ крізь приз­му суспільного досвіду. Отже, дитина привчається бачити властивості предметів як різновиди або поєднання відомих зразків.

Забезпечити засвоєння сенсорних еталонів - означає сформувати уявлення про основні різновиди кожної влас­тивості предмета (колір, величина, форма тощо). Однак безпосередньо такі уявлення не зможуть керувати сприй­манням, якщо дитина не знає способів обстеження пред­метів - встановлення, якому зразку відповідає власти­вість певного предмета, з яким вона має справу - у грі, на занятті, у процесі спостережень, розваг. Цим способам ди­тину потрібно вчити спеціально.

Зміст сенсорного виховання у дошкільному закладі по­лягає в ознайомленні дітей із сенсорними еталонами і на­вчанні їх способів обстеження предметів.

У повсякденному житті під час самостійних ігор, пра­ці, на прогулянках малята мають справу з багатьма влас­тивостями предметів, однак помічають, виокремлюють, усвідомлюють лише деякі з них. Практика і спеціальні дослідження підтверджують, що набутий стихійно, без ке­рівництва дорослих, сенсорний досвід є досить бідним, по­верховим. Керівництво сенсорним вихованням дитини по­винне враховувати її вікові особливості. До трьох років во­на ще не здатна зрозуміти значення зразків (еталонів), з якими необхідно порівнювати властивості предметів. Кру­жечок, кулька, кольорова смужка для неї такі одиничні і конкретні, як м'яч, годинник, чашка, книжка тощо. На цьому етапі важливо забезпечити нагромадження різнома­нітних уявлень, сформувати основу для подальшого засво­єння і використання сенсорних еталонів, використовуючи у роботі з дітьми основні види форм і кольорів, які згодом виступатимуть як еталони. Вихователь повинен викорис­товувати назви кольорів і форм, організовувати такі дії ма­лят з предметами, які спрямовуватимуть увагу на їх певні властивості, сприятимуть утворенню відповідних уявлень. При цьому не потрібно врімагати, щоб дитина обов'язково запам'ятала їх. Повноцінне засвоєння назв можливе тільки після засвоєння сенсорних еталонів.

У цій роботі важливо знати і використовувати дії, які забезпечують виокремлення властивостей й утворення елементарних уявлень про них. Такими діями є зіставлен­ня предметів за формою, розміром, кольором: дитина доби­рає пари з групи предметів або шукає серед них названий дорослим. Важливо, щоб вона навчилася використовувати як зразок будь-який предмет, що сприятиме засвоєнню засвоєння загальноприйнятих еталонів. Найлегше малята вибирають предмет за формою, складніше - за розміром (величиною), і найважче - за кольором.

Опановуючи зіставлення предметів за властивостями, добираючи предмети з однаковими властивостями, діти спочатку накладають їх один на інший, порівнюють за фор­мою, величиною або кольором. Це дається їм легко, а зго­дом, оволодівши прийомами зовнішнього зіставлення, во­ни переходять до зіставлення «на око» (зорове зіставлен­ня). У ранньому і молодшому дошкільному віці у процесі сенсорного виховання доцільніше використовувати плоскі предмети, які легко і зручно накладати, прикладати, порів­нюючи за певними властивостями. Із набуттям дитиною певного досвіду можна використовувати об'ємні предмети.

Сучасна методика сенсорного виховання спрямована передусім на формування пізнавальної активності дитини. Для цього вона повинна володіти процедурою обстеження залежно від його мети. Перед конструюванням, наприк­лад, головну увагу звертають на будову, основні вузли кріплень, розглядають предмет з різних боків для визна­чення його форми. Перед малюванням увагу дітей зосе­реджують на контурі предмета. Для цього вихователь про­понує обвести пальцем або долонею його зовнішню части­ну, рухом руки у повітрі відтворити його форму. Характер обстеження предметів залежить від наступної продуктив­ної діяльності дітей. Під час організації діяльності до­шкільників виокремлюють такі головні моменти:

а) сприймання цілісного предмета, створення загально­го враження про нього;

б) виокремлення основних частин предмета, визначен­ня їх властивостей;

в) визначення просторового розміщення одних частин відносно інших (вище, нижче, ліворуч, праворуч);

г) виокремлення дрібніших частин предмета і з'ясуван­ня їх просторового розміщення щодо основних;

ґ) повторне цілісне сприймання предмета, закріплення враження.

У цій послідовності обстежують найрізноманітніші предмети, тому таке обстеження називають узагальненим.

Для обстеження під час праці на природі важливо, щоб діти вміли відрізнити суху землю від вологої, розпушену під твердої, культурну рослину від дикоростучої. Для цьо­го їм потрібні уявлення про характерні властивості ґрунту (колір, консистенція, вологість) і рослин (ознаки стебел і листків).

Розрізнення звуків мови (звуковий аналіз слова, фор­мування фонематичного слуху) організовують у формі під­кресленої, розчленованої вимови.

Отже, способи обстеження, які застосовуються у сен­сорному вихованні залежать від характерних властивос­тей предметів (колір, форма, звук, запах тощо) і його мети. Спрямовані вони на організацію пізнавальних дій дитини, формування її розумової активності.

У дошкільному закладі сенсорне виховання здійсню­ється на заняттях і у повсякденному житті, під час різно­манітної діяльності дітей. Усі його форми спрямовані на створення у дітей багатого чуттєвого досвіду, здатності орі­єнтуватися в різноманітних властивостях предметів, на виховання культури сприймання, уважності, здатності ре­агувати на безпосередній вплив явищ дійсності.