Історія України: Хрестоматія / Упоряд. В.М. Литвин. – С. 90

Літопис про поїздку княза Данила Романовича до хана Батия (1250 р.)

У рік 6758 [1250]. Тим часом [хан] Могучій прислав посла свого до Данила й Василька, коли вони обидва були в [городі] Дороговиську: «Дай Галич!» [І Данило] був у печалі великій, тому що не укріпив він був землі своєї городами. І, порадившися з братом своїм, поїхав він до Батия, кажучи: «Не дам я пів-отчини своєї, а їду до Батия сам».

[…] прибув він до Батия на Волгу. [І] коли він збирався поклонитися [ханові], то прийшов чоловік Ярослава [Всеволодовича] Сонгур [і] він сказав: «Брат твій Ярослав кланявся кушу, і тобі кланятися». І одказав йому [Данило]: «Диявол говорить із уст ваших. Бог запре уста твоїх, і не буде почуто слово твоє». І в той час він покликаний був Батиєм […]

І поклонився він за обичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він, [Батий], сказав: «Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, – то й се добре. Чи п‘єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумиз?» І він сказав: «досі я не пив. А нині ти велиш – я п‘ю». Він тоді сказав: «Ти вже наш-таки, татарин. Пий наше пиття!» І він, [Данило], випивши, поклонився за обичаєм їх, [і], промовивши свої слова [подяки], сказав: «Я іду поклонитися великій княгині Баракчиновій». [Батий] сказав: «Іди». Пішовши, він поклонився їй за обичаєм. І прислав [Батий] вина дзбан, і сказав: «Не звикли ви пити молока, пий вино!»

О, тихіша лиха честь татарська! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять, і погрози ідуть, [і] він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая! […]

[…] Пробув же князь у них днів двадцять і п‘ять, [а тоді] одпущений був [із тими], що були з ним, і поручена була земля йому. І прийшов він у землю свою, і зустрів його брат [Василько] і сини його. І був плач через обиду його, але ж більша була радість, що він є здоров. […]

Історія України: Хрестоматія / Упоряд. В.М. Литвин. – С. 94.

Література [7; 8; 12; 13; 14; 26; 27; 28; 35; 36; 42; 43; 48; 60; 62; 67; 68; 72; 78; 95; 96; 97; 111; 123; 151; 185; 186; 187; 188; 189; 199]

ЗМ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XIV – XVIII СТ.: СУСПІЛЬНІ ТА ДЕРЖАВНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Тема 2. Трансформація українського суспільства у литово-польську добу

План лекції:

1. Територіальні та суспільно-політичні зміни в українських теренах у складі Великого князівства Литовського.
2. Інтеграція українських земель до складу Польської держави.
3. Утворення Речі Посполитої та наслідки унії для українських земель.
4. Чинники генезису козацтва.

Семінар 2: КОЗАЦТВО ТА ЙОГО РОЛЬ У РОЗБУДОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

У XVII ст.

Мета: проаналізувати особливості суспільного та військово-політичного устрою Запорізької Січі; визначити етапи та чинники козацького державотворення середини – другої половини XVII ст., визначити роль козацтва у вітчизняній та європейській історії

Питання для обговорення:

1. Особливості суспільного та військово-політичного устрою Запорізької Січі за історичними джерелами.

2. Специфіка козацького державотворення в період Національно-визвольних змагань середини XVII ст.

3. Змагання за українську державність у добу Руїни.

Методичні вказівки до семінару:

1. В першому питанні за допомогою історичних джерел охарактеризуйте суспільний та військово-політичний устрій Запорізької Січі. Розкрийте місце і значення Запорозької Січі як центра українського суспільно-політичного і культурного життя XVI – XVII ст., особливості її устрою і традицій, їх вплив на тогочасне суспільство.

2. У другому питанні необхідно визначити передумови розгортання національно-визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького у середині XVII ст.; розкрити роль козацтва у розбудові державності. Особливу увагу зверніть на процес легітимації козацької держави. В цьому контексті доцільно розглянути специфіку реалізації Б. Хмельницьким та його наступниками ідеї полівасалітету (взагальних рисах вона виходить із того, що козацтво завжди прагнуло до укладання угод з кількома суверенами одночасно) та договірних відносин як фундаментальної засади політико-правової свідомості козацької еліти. Спроби реалізації ідеї полівасалітету надавали можли­вості до маневрування та забезпечували певні важелі тиску на кожного з правителів-суверенів. Покажіть причини, що спонукали козацтво укладати чи розривати взаємини з Московією, Османською імперією, Річчю Посполитою та іншими державами.

Характеризуючи Переяславську раду 1654 р. чітко визначте мотиви, що спо­ну­кали козацтво до укладання угоди з московським царем, та наслідки цього історичного акту – як для ко­зацтва, так і для козацької держави. Зверніть увагу на означення даної події різ­ними істориками.

Розкриваючи внутрішню політику Б.Хмельницького, необхідно акцентувати увагу на тих кроках, що дають підстави говорити про існування козацької держави і, ширше – про власне революційність тих подій, що відбулися на українських теренах у середині XVII ст.

3. У наступному питанні необхідно з’ясувати сутність та зміст Руїни; місце козацтва як нового соці­аль­ного стану в подіях середини XVII ст. Після цього порівняйте, яке значення відігравала Запорозька Січ на початку революції, в роки гетьманування Б.Хмельницького, після його смерті; обґрунтуйте відповідь. Зверніть увагу на Січ як на місце ви­сунення альтернативних гетьманів, чим це зумовлювалось.

Визначте причини та наслідки боротьби старшинських угруповань за владу і деструктивну роль у цих процесах Запорозької Січі. Охарактеризуйте зовнішньополітичні орієнтири козацької еліти як чинник військового протистояння і розпаду єдиної держави, а також роль іноземних держав та наслідки їх втручання у внутрішні справи Гетьманщини.

Розкриваючи питання студент має вийти на розуміння того, що не поляки, не московити, не турки чи татари знищили козацьку державу – її зни­щили українці своїми руками. Розкриваючи наслідки протистояння козацько-старшинських угруповань, зверніть увагу на зневіру населення у дер­жавницькій ідеї, проведіть паралелі з пізнішими століттями аж до сучаснос­ті.

Ключові поняття і терміни:

Інкорпорація, сейм, Люблінська унія, Кревська унія, Литовські статути, Річ Посполита, шляхта, магнати, поспільство, еліта, харизма, про­цес полонізації, покатоличення, уніатська церква, Реформація, православні братства, колегіум, ментальність.

Питання для самостійної роботи:

1. Охарактеризуйте еволюцію соціальної структури та феодального землеволодіння упродовж XIV – середини XVII ст. Визначте причини і наслідки полонізації руської шляхти.

2. Охарактеризуйте соціально-економічні та політико-правові наслідки запровадження Магдебурзького права в українських землях.

3. Визначте причини, що привели до утворення греко-католицької церкви? Які наслідки мало утворення нової церкви для українського суспільства?

4. Розвиток культури в литовсько-польський період.

Методичні вказівки і рекомендації:

Перше питання. На основі аналізу наукової літератури та історичних джерел студент повинен дослідити еволюцію феодального землеволодіння в українських теренах упродовж XIV – середини XVII ст., а також її вплив на зміни соціальної структури суспільства. З‘ясуйте особливості правового статусу окремих категорій населення.

Окремо зверніть увагу на трансформацію ролі традиційної руської еліти в контексті формування політичної моделі шляхетської демократії та посилення католицької експансії в українських теренах. Розкриваючи причини полонізації української шляхти, студент повинен усвідомлювати особливості суспільної трансформації, що відбулася внаслідок включення Подніпров‘я до державного організму Речі Посполитої; вміти охарактеризувати станову структуру новоствореної держави. При цьому слід пам‘ятати, що феодальне суспільство – це суспільство закритого типу, в якому чітко зафіксований статус кожної верстви.

Зверніть увагу, що саме полонізація відкривала шлях українським феодалам до збереження звичного для них соціального статусу з широкими правами та привілеями, а найголовніше – збереження земельної власності. За допомогою прикладів студент повинен охарактеризувати шляхи полонізації української шляхти та наслідки цього процесу (бажано було б скористатися працями Н.М. Яковенко, рекомендованими у списку літератури).

Друге питання. Характеризуючи соціально-економічні та політико-правові наслідки запровадження Магдебурзького права в українських землях зверніть увагу на особливості реалізації цих правових норм. Проаналізуйте, чому найбільшого поширення в українських землях Магдебурзьке право набуло на теренах, інкорпорованих Польською державою. Які наслідки це мало для соціально-економічного, політичного, духовно-культурного розвитку місцевого населення? Зверніть увагу на конфесійну приналежність як важливу ознаку суспільно-правового статусу мешканців середньовічних міст України.

Третє питання. Характеризуючи причини, що зумовили церковний унійний процес наприкінці XVI ст., слід розглядати їх на тлі загальноєвропейського релігійного життя, й зокрема протистояння Реформації та Контрреформації, та ролі ордену єзуїтів у суспільному і духовному житті тогочасної Речі Посполитої. З іншого боку, утворення греко-католицької церкви сприймалося окремими ієрархами церкви як сприятливий ґрунт для ліквідації наслідків розколу між Римським престолом та Константинопольським патріархатом, який відбувся 1054 р., і налагодження міжконфесійних відносин.

Студент повинен чітко визначати наслідки Брестської церковної унії для українського суспільства. При цьому зверніть увагу на структурні зміни в українській церкві, що відбулися по укладенні унії 1596 р., а також ставлення до нової церкви різних категорій і груп населення, зокрема козацтва.

Бажано було б простежити еволюцію ролі греко-католицької церкви у житті українців впродовж кінця XVI – першої половини XIX ст., в процесі якої вона перетворилася на впливовий чинник культурного і духовного поступу населення західноукраїнських земель, на чинник національного відродження в регіоні.

Четверте питання. Проаналізуйте особливості духовного і культурного життя українського суспільства упродовж XIV – середини XVII ст. Студент повинен орієнтуватися в основних напрямах та течіях мистецтва, літератури і музики, називати основних представників вітчизняної культури. Охарактеризуйте вплив Реформації на розвиток культури. Проаналізуйте наслідки полонізації та посилення католицького впливу у духовно-культурному житті українського суспільства.