Аркуш 1 «Лініії і шрифти»

Завдання до аркуша 1. Зразок виконаного аркуша 1 показано на рис.7.

На аркуші 1 виконують:

1) лінії креслення (рис.8);

2) приклад проведення ліній основних типів (контур деталі (рис.8);

3) великі букви, цифри й малі букви стандартного шрифту типу Б розміром 10 з нахилом під кутом 75⁰ за ГОСТ 2.304-81;

4) побудову ухилу і конусності. Завдання для побудови ухилу і конусності взяти з табл.4

в залежності від шифру студента.

Лінії креслення

Товщина ліній на кресленнях повинна відповідати ГОСТ 2.301-68. За то­вщиною лінії необхідно особливо стежити при виконанні креслень олівцем. Лінії повинні бути чіткими, тобто насиченого кольору. Параметри ліній креслення надані у таблиці 2.

Товщина ліній на кресленні має бути кратною вибраній товщині S суцільних основних ліній залежно від величини, складності і призначення креслення. Товщина ліній повинна бути однакові для всіх зображень на даному кресленні. При виконанні штрихових і штрих-пунктирних ліній треба проводити штрих однакової довжини.

Штрихова лінія починається і закінчується штрихом, а не відстанню між штрихами. При виконанні прямокутного контуру штриховою лінією в кутах збігаються штрихи, а не відстані між штрихами. Всі контури, які зустрічаються на шляху штрихової лінії повинні перетинатися штрихом, а не відстанню між штрихами. Рекомендується вибирати довжину штрихів 4 мм, а відстань між ними – 1 мм.

Штрихпунктирні лінії повинні закінчуватися штрихами, а не крапками. За контур деталі штрихи виходять на 2-3 мм. Центр кола позначають перетином штрихів, а не точкою. У колах діаметром до 12 мм центрові лінії слід виконувати суцільними тонкими. Всі контури, які зустрічаються на шляху штрих-пунктирної лінії повинні перетинатися штрихом. Рекомендується вибирати довжину штриха – 20 мм, а відстань між штрихами – 3мм.

Штрихи розімкнутої лінії можуть знаходиться на будь-якій відстані від контура деталі, але не ближче 3 мм.

Рис.7. Зразок аркуша 1

2) Завдання на проведення ліній для усіх варіатнів

Рис.8. Завдання до аркуша 1

Лінії креслення

Таблиця 2

Горизонтальні лінії проводять з ліва на право, а вертикальні – знизу вгору. Коло креслять обертанням циркуля за рухом годинникової стрілки, трохи нахиливши циркуль уперед у напрямі руху олівця.

Рекомендується у відповідності до вимог стандарту вибрать наступні товщини ліній: для суцільної основної – 1 мм, для штрихової – 0,5 мм, для суцільної тонкої – 0,3 мм. Рекомендовані параметри штрихових і штрихпунктирних ліній показано на рис.8.

Лінії одного й того ж виду повинні мати однакову товщину і приблизно рівні довжини штрихів. Лінії побудов треба проводити товщиною приблизно рівною 0,1 мм. Ці лінії на виробничих кресленнях не зберігаються.

Обведення креслення.

Перед остаточним обведенням креслення олівцем треба м’якою гумкою видалити з аркуша всі зайві лінії, а також плями, що утворилися від доторкання до креслення пальцями або крелярським приладдям. Лінії креслення слід обводити в такій послідовності:

1) осьові і центрові лінії; 4) горизонтальні прямі;

2) лекальні криві; 5) вертикальні прямі;

3) кола і дуги; 6) похилі лінії.

3) Параметри шрифту типу Б за ГОСТ 2.304-81 наведені в табл.3.

ГОСТ 2.304-81 встановлює такі розміри шрифту: (1,8); 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40.

Розмір шрифту – величина, яка визначається висотою великих букв у міліметрах (h). Висота прописних літер виміряється перпендикулярно основі рядка. На рис.9 подано зразок написання букв і цифр стандартного шрифту типу Б з нахилом під кутом 75⁰ за ГОСТ 2.304-81.

Рис. 9. Зразок написання букв і цифр стандартного шрифту типу Б за ГОСТ 2.304-81

Шрифт креслять на допоміжній сітці, утвореній допоміжними лініями, у проміжки між якими вписують літери. Необхідно розмітити тонкими лініями з нахилом 75⁰ ширину кожної літери, цифри і відстань між ними. Крок допоміжних ліній визначають залежно від товщини ліній шрифту (d).

Допоміжна сітка наноситься суцільними тонкими лініями; для прописних літер: Г, И, Л, П, Т,Ц,Ш, Щ, Х достатньо провести дві горизонтальні лінії на відстані, рівній висоті букв (розмір шрифта), для букв Н, Ч, Е, Є, К, А, М, Ж – додатково проводять ще одну горизонтальну лінію по середині, на якій розташовуютьсередні елементи букв; для решти літер і цифр проводять ще дві горизонтальні лінії, на відстані 2/10 h від верхніх та нижніх ліній (рис. 10)

Рис. 10

Для побудови сітки для малих букв треба урахувати, що висота малих букв складає 7/10h; необхідно пам’ятати, що великі й малі букви мають різну ширину.

Іноді, при поєднанні окремих букв, спостерігається уявне збільшення проміжків між ними. Так буває, наприклад, при поєднанні в слові великих букв Г і А, Р і А, Т і А, Т і Л, або Т і у (Ту) тощо. У цих випадках ГОСТ рекомендує зменшувати відстань між буквами до 1/10 h, щоб позбавитися зорових розривів. Відстань між прописними літерами Г і Д дорівнює нулю.

Параметри шрифту типу Б у мм, ГОСТ 2.304-81

Таблиця 3

Конструкція букв

Написання великих букв. Букви – Г, Н, П, Т, Ц, Е, Ш, Щ, І, та Ї – характерні тим, що утворені лише прямолінійними елементами, розташованими з нахилом 75˚ до рядка. Нижні відростки букв Ц і Щ виконують за рахунок проміжків між буквами і рядками; вони виступають за межі паралелограма на величину товщини обведення букви.

Букви – А, И, Й, Х, Ж, М – також утворені прямолінійними елементами, але розміщеними не лише горизонтально, а й похило або діагонально. Особливу увагу треба звернути на правильне положення похилих елементів. Внутрішні похилі елементи букви М лежать на перетині діагоналей паралелограма. У букві К нижній похилий елемент також іде по діагоналі паралелограма, а верхній – з правої вершини паралелограма в точку, яка лежить на відстані 2/10 h від нижньої лінії рядка. Буква Ж за конструкцією – це подвоєна буква К.

Букви третьої групи – Ч, Р, У Ь, Б, В, Я, Л, Д, О, С, Є, З, Ю, Ф - утворені горизонтальними, похилими і криволінійними елементами. Середні горизонтальні елементи розміщені точно посередині рядка. Похилий елемент букви Я виконують у напрямі діагоналі паралелограма. Верхню горизонтальну паличку букви Б, нижню – букви У і верхній заокруглений елемент букви В не доводять до кінця на величину d/2. У буквах Л і Д лівий похилий елемент іде з нижнього кута паралелограма до середини верхньої лінії. Відростки букви Д виконують за рахунок проміжків між буквами і рядками.

Рекомендується спочатку креслити прямолінійні елементи букв, а потім – криволінійні. У буквах Є і Ю горизонтальний елемент розміщено посередині рядка. Верхній і нижній горизонтальні елементи букви Ф відстоять від крайніх ліній рядка на величину d. Зліва і справа ці елементи заокруглюються так, як і в букви О.

Буква З є частиною цифри 8. Зверніть увагу на відмінність між цифрою 3 і буквою З. Нижній і верхній елементи цифри 3 не мають заокруглень, а складаються з прямолінійних елементів.

Написання малих букв. Висота букв – б, в, д, р, у, ф дорівнює розміру шрифта. Нижні відростки букв ц, щ виконують за рахунок проміжків. Зверніть увагу на правильне виконання нижнього елемента букви у та верхнього елемента букви д. Їх не доводять до кінця на величину d/2 у букви у та на величину d – у букви д.

Особливе місце займає буква г.

4) Ухил і конусність побудувати на контурах деталей, представлених на рис.11,

а індивідуальні завдання взяти з табл.4.

Рис. 11. Контури деталей для побудови ухилу і конусності (до аркуша 1)

Таблиця 4 (для аркуша 1)

№ варіанта	Ухил	Конусність		№ варіанта	Ухил	Конусність
1, 21, 41. 61, 81	1:2	1:8	11, 31, 51. 71, 91	1:15	1:8
2, 22, 42, 62, 82	1:3	1:10	12, 32, 52, 72, 92	1:6	1:5
3, 23, 43, 63, 83	1:4	1:5	13, 33, 53, 73, 93	1:3	1:8
4, 24, 44, 64, 84	1:5	1:12	14, 34, 54, 74, 94	1:5	1:10
5, 25, 45, 65, 85	1:6	1:4	15, 35, 55, 75, 95	1:7	1:4
6, 26, 46, 66, 86	1:7	1:20	16, 36, 56, 76, 96	1:2	1:12
7, 27, 47, 67, 87	1:8	1:3	17, 37, 57, 77, 97	1:4	1:6
8, 28, 48, 68, 88	1:9	1:6	18, 38, 58, 78, 98	1:8	1:3
9, 29, 49, 69, 89	1:10	1:7	19, 39, 59, 79, 99	1:12	1:5
10, 30, 50, 70, 90	1:12	1:4	20, 40, 60, 80, 100	1:9	1:10