Практичне заняття 4.2

1. Розробити схему класифікації видів управлінського контролю.

2. Враховуючи етапи процесу контролю та вимоги до ефективного контролю розробити графічну модель ефективного контролю.

Питання для закріплення та повторення вивченого

1. В чому полягає значення функції контролю в процесі управління?
2. Назвіть види управлінського контролю.
3. Розкрийте взаємозв’язок контролю з іншими загальними функціями управління.
4. Послідовність процесу здійснення контролю?

Література з теми [3,4,6,9,15,16,17]

Тема 5. Регулювання як загальна функція менеджменту.

Лекція 5.1

1. Поняття та сутність функції регулювання.

2. Вили та етапи процесу регулювання.

Регулювання — це вид управлінської діяльності, спрямований на усунення відхилень, збоїв, недоліків тощо в керованій системі через розробку і впровадження керуючою системою відповідних заходів.

Основними завданнями регулювання є усунення усіх недоліків, відхилень, збоїв, що були виявлені у процесі контролювання.

Функції контролювання та регулювання удосконалюються в керуючій та керованій підсистемах.

Регулюванням забезпечується баланс у діяльності окремих ланок керованої підсистеми, підпорядковуються основній меті різні, іноді суперечливі інтереси, забезпечується зв'язок між працівниками, які виконують різні операції однієї функції.

Менеджери всіх рівнів управління іноді помиляються, вважаючи, що значення ефективної системи будь-якого регулювання очевидне для працівників.

Багато працівників організації часто виступають проти контролю і регулювання їх діяльності, що пояснюється несвоєчасним роз'ясненням з боку менеджерів мети контролю і необхідності здійснення регулювання.

Надмірний контроль і регулювання діяльності працівників завжди викликає незадоволення і зустрічає опір з їх боку.

Доланню опору контролю та регулюванню діяльності працівників сприяє попереднє обговорення та узгодження всіх дій з плануванням в організації та роз'яснення мети контролю.

Основними видами регулювання є:

— розробка заходів щодо усунення відхилень від мети організації;

— перегляд стандартів та критеріїв;

— усунення відхилень шляхом врахування мотивацій працівників;

— коригування планів;

— перебудова оргструктури управління.

Залежно від конкретних завдань системи, форми і методи регулювання можуть бути різними:

— аналіз, перевірка, ревізія;

— обстеження, само- і взаємоконтроль та регулювання;

— регулювання зверху (менеджерами вищих рівнів) та регулювання знизу (менеджерами нижчих рівнів).

Регулювання в організації здійснюється частіше всього за двома основними напрямами:

— у просторі (встановлюється зв'язок між окремими розосередженими працівниками, які займаються вирішенням одного й того ж питання);

— у часі (встановлюється зв'язок між працівниками, що діють у визначеній послідовності, або між виконавцями окремих функцій, які діють через великі проміжки часу).

Горизонтальне регулювання залежить від рівня контактування працівників одного й того ж ієрархічного рівня. На практиці в організаціях використовуються три основні методи горизонтального регулювання:

взаємного регулювання; -

створення спеціальних груп (комісій);

через ринок.

Схема регулювання діяльності організації наведена на рис. 5.1:

Рис. 5.1. Принципова схема регулювання діяльності організації

Вітчизняні і зарубіжні вчені в галузі менеджменту виділяють такі етапи процесу регулювання діяльності організації (табл. 5.1):

Виявлені в процесі контролю відхилення та їх причини використовуються для регулювання діяльності підрозділів та окремих працівників і коригування процесу виробництва, торгівлі у зв'язку з відхиленням від поставлених цілей.

Процес регулювання спрямований на забезпечення пропорційного і гармонійного розвитку різних сторін організації (технічної, виробничої, фінансової та ін.) об'єкта при оптимальних для даних умов трудових, грошових і матеріальних витратах.

В оперативному управлінні регулювання спрямовується на досягнення узгоджених дій конкретних виконавців з метою успішного розв'язання завдань і досягнення поставленої мети.

Таблиця 4.1 Етапи процесу регулювання діяльності організації

Управлінське рішення керуючої системи	Виконання управлінського рішення керованою підсистемою	Контролювання (виявлення недоліків, відхилень)	Регулювання (усунення недоліків, відхилень)
1.Впровадження нової технологічної лінії для виробництва продукції.	Виробництво запланованої продукції	Виявлено високий процент бракованої продукції	Підготовка нового рішення щодо удосконалення окремих технологічних процесів
2. Укладання угоди з новим постачальником матеріальних ресурсів	Отримання необхідних ресурсів	Виявлено невідповідність ресурсів стандартам якості	Приймається рішення про висунення претензій постачальнику ресурсів

За способом здійснення регулювання може мати вертикальний або горизонтальний характер.

Регулювання по вертикалі набуває значення субординації — підпорядкування функції одних компонентів іншим, а в менеджменті — службове підпорядкування молодших старшим по службі.

Завданням вертикального регулювання є організація ефективного зв'язку і збалансування структурних підрозділів та їх працівників різних ієрархічних рівнів.

Основою вертикального регулювання є ланцюг інстанцій, який ґрунтується на розподілі владних повноважень, коли керівник вищого рівня спрямовує роботу нижчих, а ті, в свою чергу, своїх підлеглих.

Горизонтальне регулювання полягає у забезпеченні співробітництва керівників, спеціалістів та інших працівників підрозділів, між якими немає відносин підпорядкування. В результаті досягається погоджена єдність поглядів на спільні завдання.