Методи збирання вторинної інформації

До джерел вторинної інформації належать:

1. Комерційні джерела інформації. До них відносять комерційні дослідницькі організації, які продають свою інформацію передплатникам. Такою інформацією можуть бути дані про розподіл часток ринку між торговими марками, про роздрібні ціни, про основні тенденції змін у суспільному житті та поведінці споживачів тощо.

2. Інтерактивні бази даних та Інтернет. За допомогою комерційних інтерактивних баз даних маркетологи можуть самостійно шукати необхідну інформацію про дані перепису населення, про зареєстровані підприємства та сфери їхньої діяльності, бази наукових статей, інформацію про банки, тощо. Інтернет пропонує велику кількість безкоштовних баз даних та інших джерел вторинної інформації. Однак пошук певної інформації в Інтернеті може бути надто довгим і складним.

Отримання вторинної інформації коштує, як правило, дешевше і потребує менше часу. Однак така інформація може бути неповною, потрібних даних може просто не існувати. Але якщо навіть і потрібна інформація існує, дослідник повинен впевнитись, що інформація:

- релевантна – відповідає цілям дослідження;

- точна – в тому, що вона належним чином зібрана і оброблена;

- актуальна – інформація не застаріла для прийняття потрібних рішень;

- об’єктивна – при збиранні і обробці інформації дотримувалась повна безсторонність.

Крім законних методів збирання вторинної інформації застосовують протизаконні методи. До них належить промислове шпигунство, об’єктом дослідження якого є технології (креслення, зразки, програми, ідеї), фінансова інформація (рахунки, кошториси, договори, звіти).

Тема. Визначення обсягу вибірки та прогнозного обсягу продажу товару

1. Визначення обсягу вибірки.

2. Визначення величини прогнозного обсягу продажу товару.