Недирективна психотерапія

РАЦІОНАЛЬНА (РОЗУМНА) ПСИХОТЕРАПІЯ.

Метод запропонований на початку XX ст. швейцарцем Дюбуа, який вважав, що багато нервово-психічних pозладів (неврози) є наслідком невірних уявлень, помилкових умовиводів, а тому зцілюються переважно шляхом логічних доказів і переконування хворого.

Основою раціональної психотерапії є логічна аргумен­тація. Крім того, метод включає в себе роз'яснення, навіювання, емоційний вплив, вивчення і корекцію особис­тості, дидактичні і риторичні прийоми.

Задача раціональної психотерапії - створення в свідо­мості хворого адекватної внутрішньої картини хвороби (ВКХ).

Грамотний аналіз об'єктивних даних завжди більш перекон­ливий для хворого, ніж звичайне переконування, а тем більш міркування, але для цього сам лікар повинен розбиратися в функціональній діагностиці, тобто стрижнем раціональної пси­хотерапії є вірна, доступна розумінню хворого трактовка ха­рактеру, причин і пpогнозу захвоpювання. Основним рівнем ВКХ, на який орієнтується раціональна психотерапія, є інте­лектуальний.

Тому тут величезну роль грає особистість лікаря. Головне - сила логіки, визначеність і послідовність.

Психотерапевт повинен уміти не лише переконливо говори­ти, але й уважно слухати хворого.