Методи обчислення границь

У випадку невизначеності треба поділити чисельник та знаме­нник на найвищий степінь змінної.

1) = ;

2) = = =

= = ;

3) =

= =0.

У разі невизначеності треба чисельник та знаменник розкладати на множники.

4) .

Якщо границя містить ірраціональність, позбутися її за допомогою формул скороченого множення; якщо не­визначеність не зникне, а трансформується у , поділити на старший степінь змінної (з урахуванням добування коренів).

5) = = =

= = =

= .

Якщо вираз має тригоно­метричні функ­ції, перетворити суми тригоно­метричних функцій на добутки; множники, границя кот­рих не дорівнює 0 або , замінити цими границями; для кожного множника, який прямує до 0, побудувати 1-у важливу границю.

6) = = = = .

= = = =

= = 6

У випадку степенево-показникової функції (невизначеність ) основу записати як суму 1 та нескінченно малої функції, побудувати другу важливу границю та перейти до границі у показнику.

7) = = = =

= = = ;

= = = =

= = = = .

ПОХІДНІ