Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

основні смислові наголоси поняття пізнання;

основні види, рівні та форми пізнання;

філософські позиції, що виникають на ґрунті тлумачення можливостей людського пізнання та значення для нього його окремих складових;

існуючі у філософії тлумачення істини, її співвідношення із життєвою правдою людини.

наводити конкретні приклади реальних виявлень різних смислових наголосів поняття пізнання; співставляти між собою життєво-досвідне, наукове та художньо-мистецьке пізнання, виділяти їх переваги та недоліки;

пояснювати процесуальний характер пізнання в його основних формах та рівнях;

використовувати поняття істини для оцінки реальних знань; пояснювати відмінність між поняттями істини і правди.

складність і неоднозначність зв'язку людини і пізнання; цілісний, системний та процесуальний характер пізнавальної діяльності;

багатоаспектність філософського поняття істини; значення методів для якісних характеристик наукового пізнання.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

15.1. Поняття пізнання та його види.

15.2. Рівні та форми пізнання.

15.3. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання.

15.4. Людина і пізнання. Істина і правда.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

АГНОСТИЦИЗМ - позиція у підході до пізнання, яка заперечує принципову можливість або мати істинні знання, або мати можливість надійно оцінювати знання щодо їх відношення до істини.

■ ЕПІСТЕМОЛОГІЯ -розділ філософського знання, філософсько-методологічна наука про знання; у деяких країнах - перш за все та переважно - про наукове знання.

• ГНОСЕОЛОГІЯ - одна із фундаментальних наукових дисциплін, що вивчає пізнання, його роль у людській життєдіяльності, рушійні сили, суперечності пізнання, критерії та ознаки істинних знань.

ДОГМАТИЗМ - надмірне наголошування на цінності та незмінності виправданих знань, ідей та принципів.

ІСТИНА якісна характеристика знання тамета пізнання - така характеристика знань, згідно із якою знання повністю співпадають із реальним станом справ; проте пряме дублювання реальності позбавляє людське пізнання сенсу, а тому істина постає як еталон та ідеал пізнання, який спрямовує пізнання, якісно його зумовлює; в своїй же повноті пізнання постає багатостороннім процесом продукування засобів наближення до істини. *■ СКЕПТИЦИЗМ - висловлення сумніву як у позитивних можливостях пізнання, так і в його повній неспроможності