2017-10-25
2802
З метою комплексної оцінки умов праці, з урахуванням фізіологічних і гігієнічних умов праці Київським інститутом медицини праці розроблені і затверджені наказом Міністра охорони здоров’я України державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» (наказ МОЗ № 248 від 08.04.2014 р.).
Гігієнічна класифікація праці базується на принципі диференціації оцінок умов праці залежно від фактично визначених рівнів впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу та з урахуванням їх можливої шкідливої дії на здоров’я працівників. Класифікація умов праці наведена в табл. 2.1
Таблиця 2.1.
Класи і характер умов праці
| Клас умов праці | Характер умов праці |
| 1 клас - оптимальні умови праці | Умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату та показників важкості трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення |
| 2 клас – допустимі умови праці | Умови, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів (а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни) та не повинні чинити несприятливого впливу на стан здоров’я працівників та їх нащадків в найближчому і віддаленому періодах |
| 3 клас – шкідливі умови праці | Умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків. 3 клас (шкідливі умови праці) за рівнем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працівників поділяється на 4 ступеня: |
| 1 ступінь (3.1) | - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту зі шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров’я, у тому числі й виникнення професійних захворювань |
| 2 ступінь (3.2) | - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо обумовленої захворюваності та появи окремих випадків професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції |
| 3 ступінь (3.3) | - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які, крім зростання хронічної захворюваності (виробничо обумовленої та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності), призводять до розвитку професійних захворювань |
| 4 ступінь (3.4) | - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку тяжких форм професійних захворювань |
| 4 клас – небезпечні умови праці | - умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень, у тому числі й важких форм |
|
|
|
|
|
|
Характеристика факторів, що впливають на умови праці, представлена в табл.2.2.
Таблиця 2.2.
Фактори, які зумовлюють умови праці
| Група | Фактори |
| 1. Санітарно-гігієнічні | Загальні санітарні вимоги (відповідність об`єму й площі виробничих приміщень санітарним нормам) Освітленість природна і штучна Шкідливі речовини у повітряному середовищі (пари, гази, аерозолі) Мікроклімат (температура повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря) Механічні коливання (вібрація, шум, ультразвук) Випромінювання (інфрачервоне, ультрафіолетове, іонізуюче, електромагнітне) Атмосферний тиск Професійні інфекції та біологічні агенти (бактерії, віруси, грибки, бруцельоз, лихоманка,туляремія, сибірка тощо) |
| 2. Психофізіологічні («трудові») | Фізичне навантаження Робоча поза Нервово-психічне навантаження Монотонність трудового процесу Режим праці та відпочинку (змінний, добовий, тижневий, річний) Травмонебезпечність (вибухонебезпека, пожежонебезпека, сейсмічна небезпека, небезпека травмування частинами машин й обладнання, що рухаються) |
| 3. Естетичні | Гармонійність у робочій зоні світло кольорової композиції, звукового середовища Ароматичність запахів повітряного середовища Гармонійність робочих поз і трудових рухів |
| 4. Соціально-психологічні | Спорідненість колективу Характер між групових стосунків у колективі |
Перша група – санітарно-гігієнічні фактори – включає показники, що характеризують виробниче середовище робочої зони. Вони залежать від особливостей виробничого обладнання і технологічних процесів, можуть бути оцінені кількісно і нормовані.
Другу групу складають психофізіологічні елементи, зумовлені самим процесом праці. З цієї групи лише частина факторів може бути оцінена кількісно.
До третьої групи відносяться естетичні фактори, що характеризують сприйняття працюючим навколишньої обстановки та її елементів; кількісно вони оцінені бути не можуть.
Четверта група включає соціально-психологічні фактори, що характеризують психологічний клімат у трудовому колективі, кількісній оцінці також не підлягають.
Всі ці фактори, як правило, взаємопов’язані між собою та можуть несприятливо впливати на працюючу людину, змінюючи при цьому функціональний стан організму, знижуючи працездатність, погіршуючи настрій та ставлення до роботи, а також приводячи в деяких випадках до травмування або профзахворювань. Як слідство, це відбивається на техніко-економічних показниках підприємства.
